Зимняя дорога - Ирина Архипова, Георгий Васильевич Свиридов

Ты в пустыню меня послала, —

никаких путей впереди.

Ты оставила и сказала:

— Проверяю тебя.

Иди.

Что ж, я шла… Я шла как умела.

Было страшно и горько, — прости!

Оборвалась и обгорела,

истомилась к концу пути.

Я не знала, зачем ты это

испытание мне дала.

Я не спрашивала ответа:

задыхалась, мужала, шла.

Вот стою пред тобою снова —

прямо в сердце мое гляди.

Повтори дорогое слово:

— Доверяю тебе.

Иди.

Июнь 1938

Ти в пустелю мене послала,

ніяких шляхів попереду.

Ти залишила і сказала:

— Перевіряю тебе.

Іди.

Що ж, я йшла ... Я йшла як вміла.

Було страшно і гірко, пробач!

Обірвалася і обгоріла,

виснажилася до кінця шляху.

Я не знала, навіщо ти це

випробування мені дала.

Я не питала відповіді:

задихалася, знімалася, йшла.

Ось стою перед тобою знову —

прямо в серце моє дивись.

Повтори дороге слово:

- Довіряю тобі.

Іди.

Червень 1938