Iperconnessi - Vasco Brondi, Le Luci Della Centrale Elettrica

Iperconnessi

E in disaccordo con tutti

I desideri inespressi

Dove si sono nascosti?

Vanno bene i progressi

Ma tu come ti senti?

I territori promessi

Sono sotto ai bombardamenti

Tirati da tutte le parti e mai contenti

Con visi più scavati, faccine sorridenti

Tu mi allontani e poi mi cerchi

Tu mi allontani dallo schermo provi a sporgerti

I tuoi vent’anni

Commenti feroci, polsi sempre appoggiati

Alla fine sono passati abbastanza inosservati

Iperconnessi

Sono grandi successi, sono grandi insuccessi

E immagini terrificanti

Per intrattenerci

Sullo schermo nero i riflessi

Possiamo specchiarci

Ma se ti rivedessi

Se riuscissi a toccarti

I segreti sono illuminati e in fila esposti

Spari razzi di segnalazione per cercare di distinguerti

Tu mi allontani e poi mi pensi

Tu mi allontani dallo schermo provi a sporgerti

I tuoi vent’anni

Pareri agitati, occhi sempre arrossati

Alla fine sono passati abbastanza inosservati

Cantami o diva l’ira della rete

Imprevedibile come le onde

Cantami della fame di attenzione, e della sete

Di ogni idea che si diffonde

Cantami o diva dello sciame digitale

L’ironia sta diventando una piaga sociale

Cantami dell’immagine ideale

Da qualche parte c'è ancora sporchissimo il reale

Cantami della proprietà privata interiore

Del rumore di fondo della società dell’opinione

Cantami del diritto alla segretezza, alla distanza, alla timidezza

Cantami dei posti dove il wi-fi non arriverà mai

Mai e poi mai, mai e poi mai

Dove il wi-fi non arriverà mai

Mai e poi mai, mai e poi mai

Moltitudine o solitudine?

Solitudine o moltitudine?

Moltitudine o solitudine?

Solitudine o moltitudine?

Moltitudine o solitudine?

Solitudine o moltitudine?

Moltitudine o solitudine?

Solitudine o moltitudine?

Гіперпов’язаний

І з усіма не згоден

Невисловлені бажання

Де вони сховалися?

Прогрес хороший

Але як ти себе почуваєш?

Обіцяні території

Вони під бомбардуванням

Тягнули з усіх боків і ніколи не раділи

З більше запалими обличчями, усміхненими обличчями

Ти відвертаєш мене, а потім шукаєш мене

Ти відтягуєш мене від екрану, намагаєшся висунутися

Ваші двадцять

Запеклі коментарі, зап'ястя завжди відпочивають

Зрештою вони залишилися зовсім непоміченими

Гіперпов’язаний

Це великі успіхи, це великі невдачі

І жахливі образи

Щоб нас розважити

Відображення на чорному екрані

Ми можемо себе віддзеркалити

Але якби я побачив тебе знову

Якби я міг доторкнутися до тебе

Секрети висвітлюються і вибудовуються в ряд

Ви запускаєте сигнальні ракети, щоб спробувати виділитися

Ти відвертаєш мене, а потім думаєш про мене

Ти відтягуєш мене від екрану, намагаєшся висунутися

Ваші двадцять

Думки схвильовані, очі завжди червоні

Зрештою вони залишилися зовсім непоміченими

Заспівай мені або скажи гнів мережі

Непередбачуваний, як хвилі

Співай мені про голод уваги та про спрагу

Про кожну ідею, що поширюється

Заспівай мені або примадонна цифрового рою

Іронія стає соціальною чумою

Заспівай мені ідеальний образ

Десь справжнє все ще дуже брудно

Заспівай мені про приватну власність всередині

Про фоновий шум суспільства думок

Заспівай мені про право на таємницю, дистанцію, сором’язливість

Заспівай мені про місця, куди Wi-Fi ніколи не досягне

Ніколи, ніколи

Де wi-fi ніколи не прийде

Ніколи, ніколи

Безліч чи самотність?

Самотність чи безліч?

Безліч чи самотність?

Самотність чи безліч?

Безліч чи самотність?

Самотність чи безліч?

Безліч чи самотність?

Самотність чи безліч?