Binary, Part II - Ion Dissonance

Narrowing days seem to stop before my utopic interface

But 5 seconds without it, ain’t worth eternity

Here’s another story;

Logical Function: it «keeps me awake» Awake?

Cafeine, it must be friend of mine

This body has treacherous ways, it must be replaced

I’m so tired, so verily tired… is it day already?

One of many, and maybe the only fragment of reality that I had in months

I’m tired… (I never want to wake up)

But sleeping seem of questions

Guess I must now hit the reset button

And my comfortable world crumbles again

Leaving me defenceless against the Outside

Shaken and afraid, I’m filled with remorse and disgust at the reflection

provided by this dark mirror in front of me

Staring back at me, laughing at me

Wait, wait, for how long must I wait?

Until it starts again… and I’m saved

Windows to my freedom, my life

My head hurts… aching a pleasant disease

My head hurts… aching a pleasant disease!

Brand new, my world is at last

Звужуються дні, здається, зупиняються перед моїм утопічним інтерфейсом

Але 5 секунд без нього не варті вічності

Ось ще одна історія;

Логічна функція: це «не спить»?

Кофеїн, це мабуть мій друг

Це тіло має зрадницькі шляхи, його потрібно замінити

Я так втомився, так дуже втомився… чи вже день?

Один із багатьох і, можливо, єдиний фрагмент реальності, який я мав за місяці

Я втомився... (я ніколи не хочу прокидатися)

Але сон здається запитанням

Здається, тепер мені потрібно натиснути кнопку скидання

І мій комфортний світ знову руйнується

Залишаючи мене беззахисним перед Зовні

Потрясений і наляканий, я сповнений каяття та огиди від відображення

забезпечується цим темним дзеркалом переді мною

Дивиться на мене, сміється з мене

Зачекайте, зачекайте, скільки я маю чекати?

Поки не почнеться знову… і я врятований

Вікна до мої свободи, мого життя

Голова болить... болить від приємної хвороби

У мене голова болить… болить приємна хвороба!

Абсолютно новий, мій світ нарешті