Rīgas metro - Instrumenti

Ir tūkstoš deviņsimti astoņdesmit sestā vidus

Šalc jūra koku galotnēs un režīmā kūst ledus

Cik ilgi atmiņā nes karodziņu oktobrēnu zēns

Kurš sporta stundā pēkšņi pamodās kā Kapteiņgranta bērns

Rīgas metro dziļi, dziļi uzbrauc vēsturiskā korē

Vai kā pārcēlāji sajūt, kas ir šodien un kas toreiz

Deg tagadnei uz lūpām liesmas un Pasaule mums fonā

Deju raksti saka, ko tauta domā Daugavas stadionā

Kā vārdā pamosties no snaudas būs mūsu atzīmēts

Vai sakot patiesību ceriņkrūms ir ziedi tiem, kas skums?

Rīgas metro dziļi, dziļi uzbrauc vēsturiskā korē

Vai kā pārcēlāji sajūt, kas ir šodien un kas toreiz

Rīgas metro dziļi, dziļi uzbrauc vēsturiskā korē

Vai kā pārcēlāji sajūt, kas ir šodien un kas toreiz

Zvaigznēs atspīd Gaismas pils

Rīts uzaust, Gaismas pils

Auseklis lai nes mūs tālāk

Dzīvot brīvībā ir jāmāk

Rīgas metro dziļi, dziļi uzbrauc vēsturiskā korē

Vai kā pārcēlāji sajūt, kas ir šodien un kas toreiz

Rīgas metro dziļi, dziļi uzbrauc vēsturiskā korē

Vai kā pārcēlāji sajūt, kas ir šodien un kas toreiz

Є тисяча дев’ятсот вісімдесят шість

Море тане на верхівках дерев і тане лід

Як довго ти пам’ятаєш жовтневий прапор хлопчика?

Який раптом прокинувся дитиною капітана Гранта під час спортивного заняття

Ризьке метро вглиб історичного хору

Або як переносники відчувають те, що є сьогодні і що було тоді

На твоїх устах горить сьогодення, а світ для нас на задньому плані

Про те, що думають люди на стадіоні «Даугава», говорять танцювальні статті

Як прокинутися від сну відзначимо ми

Чи правда про те, що кущі бузку – квіти для тих, хто в горі?

Ризьке метро вглиб історичного хору

Або як переносники відчувають те, що є сьогодні і що було тоді

Ризьке метро вглиб історичного хору

Або як переносники відчувають те, що є сьогодні і що було тоді

Зірки відображають Палац Світла

Ранковий світанок, замок світла

Нехай вухо веде нас далі

Треба вміти жити на свободі

Ризьке метро вглиб історичного хору

Або як переносники відчувають те, що є сьогодні і що було тоді

Ризьке метро вглиб історичного хору

Або як переносники відчувають те, що є сьогодні і що було тоді