Confutatis - Inner Shrine

Dies irae, dies illa solvet saeclum in favilla.

Quantus tremor est futurus

Quando judex est venturus, cuncta stricte discussurus.

Lacrimosa dies illa.

Coget omnes ante thronum

Shadows of ignorance and clouds of grief

Chain the earth with a mundane belief

Cosmical cycles are bound to exist

For darkness’s time to fade and for light to overflow again

A new sun is rising, of hope and beauty

No more famine will choke the poor

And for the ones who see

A century of science and art

«Confutatis"all who live in greed

For those who can’t succeed

For those who breath and bleed

And we fall to our knees

For time has come

To live again

No more boundaries

Because eyes are open and wide

And the chant of what will last for eternity

is in the air.

Confutatis maledictis, flammis acribus addictis, voca me cum benedictis.

Lacrimosa dies illa, qua resurget ex favilla judicandus homo reus.

Dies irae, dies illa solt saeclum in favilla.

Quantus tremor est futurus

Quando judex est venturus, cuncta stricte discussurus.

Lacrimosa помирає illa.

Coget omnes ante thronum

Тіні незнання та хмари горя

Скріпіть землю світською вірою

Космічні цикли неодмінно існують

Щоб темрява зникла, а світло знову переповнилося

Сходить нове сонце надії та краси

Жодний більше голод не душить бідних

І для тих, хто бачить

Століття науки та мистецтва

«Confutatis» усі, хто живе в жадібності

Для тих, хто не може досягти успіху

Для тих, хто дихає і кровоточить

І ми падаємо на коліна

Бо час настав

Щоб знову жити

Немає більше кордонів

Бо очі відкриті й широко розплющені

І спів про те, що триватиме вічність

є у повітрі.

Confutatis maledictis, flammis acribus addictis, voca me cum benedictis.

Lacrimosa dies illa, qua resurget ex favilla judicandus homo reus.