Chamber of Apathy - Inevitable End

I tasted it all and spit it out

The blood on my lips, the vomit’s child

The hands on my neck strangling the oxygen while my steering eyes freezes an

image and I fall backwards into fire

Colliding with glass splintered into my materia

Lust burns and shadows rise around that being

Its actions out of control when set to demolish

Embodiment of death feeding the ego-spawn

In the desert night like echos of hollow breathes its' soul

How long will the taste of another’s fall strengthen it to continue its

Downhill spiral to nothingness?

Ain’t it obvious that it dries us out with its disgust imprisoning us with

anti-will?

Kneeling to it makes us go apathy without lust for existence

Does it understand its' own nature turning us all into parts of the great

machine?

Must be stopped, must be destroyed, must die, must die, must die!

It’s the great black night horror of our world, a disgrace to our eye,

a commander of death

It shall fail even at the state of attempt to rule us by the lie

Into the chamber of apathy goes that line

Dismantle an atomic womb

It shall fail even at the state of attempt to rule us by the lie

Into the chamber of apathy goes that line

But, we shall bow to it no more!

Я все це скуштував і виплюнув

Кров на моїх губах, дитя блювоти

Руки на шиї душать кисень, а очі замерзають

зображення, і я впаду задом наперед у вогонь

Зіткнення зі склом розбилося на мій матеріал

Пожадливість палає, і навколо цієї істоти здіймаються тіні

Його дії виходять з-під контролю, коли налаштовано на знесення

Втілення смерті, що годує його-породження

У пустельній ночі, як відлуння лощини, дихає її душа

Як довго смак чужого падіння зміцнить його для продовження

Спускатися по спіралі в ніщо?

Хіба не очевидно, що воно висушує нас своєю огидою, ув’язнюючи нас

антивольовий?

Стоячи перед ним на колінах, ми впадаємо в апатію без жадоби існування

Чи розуміє вона власну природу, перетворюючи нас усіх на частини великого

машина?

Треба зупинити, треба знищити, померти, померти, померти!

Це великий жах чорної ночі нашого світу, ганьба для нашого ока,

командир смерті

Він зазнає невдачі, навіть у стані спроби керувати нами брехнею

Ця лінія йде в камеру апатії

Розібрати атомне лоно

Він зазнає невдачі, навіть у стані спроби керувати нами брехнею

Ця лінія йде в камеру апатії

Але ми більше не будемо кланятися цьому!