Resurrectionists - Impaled

A hammer to drive the chisel in

A chisel to alter bone and skin

An algid stiff to now provide

A link to where the soul resides

That still hearts should pulse with ichor

Is an ethical dilemma to be sure

That a body can be made to function

Is an enigma to decipher without compunction

That the dead may in mere slumber lie

Is a query that begs us to coax a reply

That rotting lungs shall heave with breath

Is truly a matter of life and death

The ressurectionists

The ressurectionists… no more death after life

(solo: «Just a Few Stitches"by T. Spruance)

Augers employed to crack and peel

Gilding steel teeth with paste of bone meal

Their skulls disassembled and scored

With sanguine expectations, meticulously gored

To reconnect nerve filled clusters

Our encaphalic skill, we muster

To reinstate arterial paths

Our hands engage in a blood bath

To reset joint and bone

Our mending powers are hewn

To restart cardial beating

Our defibrullator is heating

The ressurectionists

The ressurectionists… no more death after life

Intra-venously dripping a potion

To rekindle locomotion

Old hat at plundering lifeless shells

But I shall never get used to the smell

(solo: «The Funk of 40,000 Years"by S.C. McGrath)

Sutures of catgut carefully stitched

Securing intestines in torsal pitch

Along the sciatic, nerves are defrayed

In our conclave, bodies remade

This brain in a solution submerged

From a cranium we’ve purged

This jellied ganglia to reconnect

From the medulla to the neck

This artery and vein shall rehydrate

From pulmonary functions we’ll resuscitate

This human tabula rasa we’ve sewn

From it, coaxed, secrets to life unknown

The ressurectionists

The ressurectionists… no more death after life

Молоток для забивання зубила

Долото для зміни кісток і шкіри

Альгідний жорсткий зараз

Посилання на те, де живе душа

Щоб ще серця мали пульсувати з їхором

Це етична дилема

Що тіло можна змусити функціонувати

Це загадка, яку розшифрувати без вагань

Щоб мертві просто дрімали

Це запит, який просить надати відповідь

Щоб гнилі легені здихалися

Це справді питання життя і смерті

Воскресенці

Воскресенці... більше немає смерті після життя

(соло: «Just a Few Stitches» Т. Спруанс)

Шнеки, які використовуються для розколювання та лущення

Позолота сталевих зубів пастою з кісткового борошна

Їхні черепи розібрали і забили

З сангвіністичними очікуваннями, прискіпливо забитий

Щоб знову з’єднати заповнені нервами скупчення

Наші енкафалічні навики, які ми збираємо

Щоб відновити артеріальні шляхи

Наші руки займаються кров’яною ванною

Щоб перезавантажити суглоб і кістку

Наші лагодні сили висічені

Щоб перезапустити серцеве скорочення

Наш дефібрулятор нагріється

Воскресенці

Воскресенці... більше немає смерті після життя

Внутрішньовенно капають зілля

Щоб відновити рух

Старий капелюх у грабуванні неживих снарядів

Але я ніколи не звикну до запаху

(соло: «The Funk of 40,000 Years» S.C. McGrath)

Шви кетгуту ретельно прошиті

Закріплення кишок у торсальному положенні

Уздовж сідничного нерва відриваються

У нашому конклаві тіла переробили

Цей мозок у розчині занурений

З черепа, який ми очистили

Цей заливний ганглій для повторного з’єднання

Від мозкового мозку до шиї

Ця артерія і вена мають регідратувати

Від легеневих функцій будемо реанімувати

Цю людську tabula rasa ми зшили

Від нього, умовляються, секрети до невідомого життя

Воскресенці

Воскресенці... більше немає смерті після життя