Stop, Muerte - Illya Kuryaki & The Valderramas

Bienvenidos a la ciudad de mis ojos

Soy la virgen del silencio

Hoy les hablo y no los veo

Les cuento de amores perros

Stop, muerte, stop

25 perras y nosotros dos

Románticos en el lugar equivocado

Ya no bendicen montaña

Cumbre de rabia dorada

Ya no bendicen tu perro

Y que me ladren desde un agujero

Ya nadie ama en la ciudad

En la ciudad no me amas mas

Ya no comeremos muerte

Stop, muerte, stop

Ya no bendicen tu casa

Fuego en tu cuarto sin raza

Padre alimenta mis miedos

Quieres la guerra de amores perros

Ya nadie ama la ciudad

Y tu mamá me mira mal

Stop

Ya no bendicen montaña

Cumbre de rabia dorada

Ya no bendicen tu perro

Y que me ladren desde un agujero

Ya no bendicen tu casa

Fuego en tu cuarto sin raza

Padre alimenta mis miedos

Quieres la guerra de amores perros

En la ciudad no me amas mas

Muéstrame

Te mostrare sangre que no es mía

Sabrás de mi conciencia canina

Titila el cielo, cielo de tus encías

Cuando la ira se haga mía

Que te aniquila entre sus días

Me vas a morder, nena

Te voy a dejar, nena

Me voy a escapar cuando trates de ahorcar el mar, nena

De dioses en tus ojos negros

En tu mesita de luz, flor que huele a amores perros

Despiértame en, la noche

Ama fantasma desheredando el karma

Tu lengua se escapa hacia la paz descalza

Como, de baladas de mi alma

Guadalupe en el reino dorado

Es la reina de mi ego y mi ego es cuadrado

Como esta nación, deforme

Sumergida en el vino de ese puesto enorme

Ласкаво просимо до міста моїх очей

Я – діва мовчання

Сьогодні я розмовляю з ними і не бачу їх

Я розповім вам про собаки

стоп, смерть, стоп

25 сук і ми вдвох

Романтики не в тому місці

Вони більше не благословляють гору

Саміт Золотої люті

Вони більше не благословляють вашого собаку

І нехай на мене з нори гавкають

У місті вже ніхто не любить

У місті ти мене більше не любиш

Ми більше не будемо їсти смерть

стоп, смерть, стоп

Вони більше не благословляють ваш дім

Вогонь у вашій кімнаті без гонки

Батько годує мої страхи

Ти хочеш війни закоханих собак

ніхто більше не любить місто

А твоя мама погано дивиться на мене

СТОП

Вони більше не благословляють гору

Саміт Золотої люті

Вони більше не благословляють вашого собаку

І нехай на мене з нори гавкають

Вони більше не благословляють ваш дім

Вогонь у вашій кімнаті без гонки

Батько годує мої страхи

Ти хочеш війни закоханих собак

У місті ти мене більше не любиш

Покажи мені

Я покажу тобі кров, яка не моя

Ви дізнаєтеся про мою собачу совість

Небо мерехтить, небо твоїх ясен

Коли гнів стане моєю

Це знищує вас між його днями

ти мене вкусиш, дитинко

Я залишаю тебе, дитино

Я втечу, коли ти спробуєш повісити море, дитино

Богів у твоїх чорних очах

На твоїй тумбочці квітка, яка пахне, як собака любить

розбуди мене вночі

Примарна господиня позбавляє спадщини карми

Твій язик босоніж тікає до спокою

Мовляв, із балад моєї душі

Гваделупа в золотому королівстві

Вона — королева мого его, а моє его квадратне

Як і ця нація, деформована

Занурився у вино того величезного ларька