Blå Minder - Illusionisten, Pede B

Jeg ku' allerede se det, den første gang jeg så dig

Du' den sidste jeg vil se når mine øjne de lukker

Den allerførste jeg vil se når jeg vågner

Den eneste jeg vil drøm' om de sekunder jeg blunder

Det allersidste lys når fuldmånen slukker

Den enest der kan rede mig når øjnne de drukner

I mine øjne findes der ingen smukkere

Hører «Come Close» med Common, først nu forstår jeg nummeret

Jeg håber du kan se det go’e jeg rummer

Og ikk' ser dig ondt på mig på grund af onde tunger

Og jeg lover det' slut med unge dukker og fupnumre

Jeg' klar til at få unger, la' os sæt' nogle punktummer

Ryger håndplukket skunk fra små krukker

Og bunder hele flasken, vi ter' os som dum dummere

Vil ignorere massens råb og jungletrommer

Jeg låner lidt håb, for du farvelægger de blå stunder

Jeg kalder dig min engel, skjul din glorie

Så skjuler jeg mine horn og la' resten være historie

Jeg kalder dig min engel bare bask med dine vinger

Jeg kalder dig min engel, flyv væk før du ser der ikk' er noget fantastisk ved

mig

La' mig flyve væk sammen med dig

La' fortiden gå i stå

Hvis du ser ind ad, finder mig

Ser jeg tilbage på din blå, dine blå, blå minder

La' mig flyve væk sammen med dig

La' fortiden gå i stå

Hvis du ser ind ad, finder mig

Ser jeg tilbage på din blå, dine blå, blå minder

Ude godt hjemme bedst

Det' derfor jeg skipper en efterfest

Skriver: «Jeg kommer hjem» på en SMS

Som en åben bog, og gudskelov er du en læsehest

Jeg' så misundelig når folk si’r

De ikk' fortryder noget, det vil jeg og’s ku', men opgi’r

For man fortryder masser', når ens hobbier

Starter når byen kalder og man vader rundt som zombier

Jeg' en smule blå, både inden i og ude på

Skabt og planer og vaner jeg ikk' kan udstå

Tror humøret flyver med mønterne der forlader pungen

Men jeg står stille som det amerikanske flag på månen

Prøver at la' vær' med at gå op i småting

Men ender med at brok' mig som en fucking olding

Og det' nok bare en tosset holdning

Af at være for meget alene hjemme ligesom Macaulay Culkin

La' mig flyve væk sammen med dig

La' fortiden gå i stå

Hvis du ser ind ad, finder mig

Ser jeg tilbage på din blå, dine blå, blå minder

La' mig flyve væk sammen med dig

La' fortiden gå i stå

Hvis du ser ind ad, finder mig

Ser jeg tilbage på din blå, dine blå, blå minder

Dine blå, blå minder

Dine blå, blå minder

Dine blå, blå minder

Dine blå, blå minder

Я вже бачив це вперше, коли побачив тебе

Ти останній, кого я хочу бачити, коли мої очі закриються

Найперший, який я хочу побачити, коли прокинуся

Єдина, про яку я хочу мріяти за секунди, коли дрімаю

Останнє світло, коли гасне повний місяць

Єдиний, хто може врятувати мене, коли очі потонуть

В моїх очах прекраснішого немає

Почувши «Common Close», тільки тепер я зрозумів номер

Сподіваюся, ви бачите, що я маю

І я не бачу, щоб ти завдав мені болю через злі язики

І я обіцяю, що з молодими ляльками та шахрайствами покінчено

Я "готова мати дітей, давайте поставимо" деякі розділові знаки

Курить зібраного вручну скунса з маленьких баночок

І донищаємо всю пляшку, ми дурні як дурні

Буде ігнорувати крики та барабани джунглів мас

Я позичаю трохи надії, тому що ти розфарбовуєш блакитні моменти

Я називаю тебе своїм ангелом, сховай німб

Тоді я ховаю свої роги, а решта нехай буде історією

Я називаю тебе своїм ангелом, просто грійся своїми крилами

Я називаю тебе своїм ангелом, відлітай, поки не побачиш, що в цьому немає нічого чудового

мене

Дозволь мені полетіти з тобою

Нехай минуле стоїть на місці

Якщо ви заглянете всередину, ви знайдете мене

Я озираюся на твої блакитні, твої блакитні, блакитні спогади

Дозволь мені полетіти з тобою

Нехай минуле стоїть на місці

Якщо ви заглянете всередину, ви знайдете мене

Я озираюся на твої блакитні, твої блакитні, блакитні спогади

Добре вдома найкраще

Тому я пропускаю афтепаті

На смс пише: «Я повертаюся додому».

Як відкрита книга, і слава Богу, що ти читаючий кінь

Я так заздрю, коли люди кажуть

Вони ні про що не шкодують, я і хочу, але здаюсь

Тому що ти дуже шкодуєш, коли у тебе є хобі

Починається, коли місто кличе, а ви блукаєте, як зомбі

Я трохи синій, як всередині, так і зовні

Створені і плани, і звички я терпіти не можу

Подумайте, що настрій літає, коли монети залишають гаманець

Але я стою нерухомо, як американський прапор на Місяці

Намагаючись «відпустити» в дрібницях

Але в кінцевому підсумку бурчить на мене, як на старого

І це, мабуть, просто божевільне ставлення

Бути занадто самотнім вдома, як Маколей Калкін

Дозволь мені полетіти з тобою

Нехай минуле стоїть на місці

Якщо ви заглянете всередину, ви знайдете мене

Я озираюся на твої блакитні, твої блакитні, блакитні спогади

Дозволь мені полетіти з тобою

Нехай минуле стоїть на місці

Якщо ви заглянете всередину, ви знайдете мене

Я озираюся на твої блакитні, твої блакитні, блакитні спогади

Твої блакитні, блакитні спогади

Твої блакитні, блакитні спогади

Твої блакитні, блакитні спогади

Твої блакитні, блакитні спогади