Genetic Memory -

The cells within our bodies

Are replaced each seven years

But a memory can last a thousand lifetimes

The itch below the surface

And the welling of our fears

Are the preface to an ancestral crime

There was a time

When I would sleep as soon as I hit the pillow

There was a time

When I knew not depression

A hateful wind has breeched my skin

And underneath it billows

It burns my soul

And leaves its sick impression

I never knew my father

But I’m sure he must be dead

I feel that empty feeling in my bones

A lot has changed these last few months

A war within my head

And raining from above like falling stones

The dreams come to me every night now

The masquerade conceals my wicked plans

Some spirit in the wind or a man within my mind

Whispers for me to descend the stairs

I dare to lift my mask and take a glance into the mirror

I see myself but see it isn’t me

Familiar yet unknown to me the man tips me a wink

Through centuries he sets me

Invites me to enjoy the show

I’m terrified yet mesmerised

I don’t know what to think

The music gathers pace and the dancers gather 'round

Identities not known, nor inhibition

A frenzy in a heightened daze

An elevated toxic phase

A girl is separated and invited out for air

The scene is ended by a knife

A piercing, chilling scream

The curtain falls it is blood-red

And every morning say

I say it’s just a dream

It changed one day, my mother died

To quell the grief I cleaned the memories from her attic

In my father’s hand I found the note of suicide

Felt that distant evil voice call through like static

I read his note and wiped away my tears

Those very dreams were also his

They plagued his father and grandfather too

So many generations driven by one twisted act

A murder echoes generations through

And I glance into the mirror

And I see it isn’t me

An evil apparition from genetic memory

I take a knife to take a life

I struggle with the wrong and right

Within I am still there

And driven by despair

If I’m to take a life it must be me

Клітини нашого тіла

Замінюються кожні сім років

Але спогад може тривати тисячу життів

Сверблячка під поверхнею

І джерело наших страхів

Це передмова до злочину предків

Був час

Коли я буду спати, як тільки я лягаю на подушку

Був час

Коли я не знав депресії

Ненависний вітер продер мою шкіру

А під ним вирує

Це пече мою душу

І залишає своє хворобливе враження

Я ніколи не знав свого батька

Але я впевнений, що він мабуть мертвий

Я відчуваю це відчуття порожнечі в моїх кістях

Багато що змінилося за останні кілька місяців

Війна в моїй голові

А згори дощить, як каміння

Тепер сни приходять до мене щоночі

Маскарад приховує мої лихі плани

Якийсь дух у вітрі чи людина в моєму розумі

Шепоче, щоб я спустився сходами

Я смію зняти мою маску і кинути погляд у дзеркало

Я бачу себе, але бачу, що це не я

Знайомий, але невідомий мені чоловік підморгує мені

Через століття він заставляє мене

Запрошує мене насолодитися шоу

Я наляканий, але загіпнотизований

Я не знаю, що думати

Музика набирає темп, і танцюристи збираються навколо

Ідентичності невідомі, ні пригнічення

Безумство в підвищеному заціпенінні

Підвищена токсична фаза

Дівчину розлучають і запрошують на повітря

Сцена завершується ножем

Пронизливий, ледонячий крик

Завіса опускається, вона криваво-червона

І щоранку кажи

Я кажу, що це лише мрія

Це змінилося одного дня, моя мама померла

Щоб заглушити горе, я прибрав спогади з її горища

У руці мого батька я знайшов записку про самогубство

Відчув, як цей далекий злий голос пронизує, як поштовх

Я прочитав його запис і витер сльози

Ці самі мрії теж були його

Вони мучили і його батька, і діда

Стільки поколінь, керованих одним спотвореним актом

Вбивство відлунює поколіннями

І я дивлюся в дзеркало

І я бачу, що це не я

Злий привид із генетичної пам’яті

Я беру ніж, щоб позбавити життя

Я борюся з поганим і правильним

Всередині я все ще там

І керований розпачем

Якщо я маю позбавити життя, це маю бути я