Il barbiere di Siviglia: 'Una voce poco fa' - Camerata Strumentale Di Santa Cecilia, Patrizia Ciofi, Leone Magiera

ROSINA

Una voce poco fa

qui nel cor mi risuonò,

il mio cor ferito è già,

e Lindor fu che il piagò.

Si, Lindoro mio sarà,

lo giurai, la vincerò.

Il tutor ricuserà,

io l’ingegno aguzzerò.

Alla fin s’accheterà

e contenta io resterò…

Si, Lindoro mio sarà;

lo giurai, la vincerà.

lo sono docile,

son rispettosa,

sono ubbediente,

dolce, amorosa;

mi lascio reggere,

mi fo guidar.

Ma se mi toccano

dov'è il mio debole,

sarò una vipera

e cento trappole

prima di cedere

farò giocar.

РОЗІНА

Голос щойно

тут у моєму серці пролунало,

моє поранене серце вже,

і Ліндор був тим, хто болить.

Так, мій Ліндоро буде,

Я поклявся, я виграю.

Вихователь відмовиться,

Я загострю розум.

Зрештою це станеться

і я залишусь щасливим...

Так, мій Ліндоро буде;

Я поклявся, він виграє.

я слухняний,

я з повагою,

я слухняний,

милий, люблячий;

Я дозволив себе утримати,

Я дозволю тобі вести мене.

Але якщо вони торкнуться мене

де моя слабкість,

Я буду гадюкою

і сотня пасток

перед тим, як поступитися

Я гратиму.