Introduzione - Il Balletto Di Bronzo

La voce narr

all’ultimo che

sul mondo rest

la vera realt.

E poi comand

di andare tra i suoi

a dire la verit

e il gioco inizi.

Quella voce premeva nel petto

col dolore di cose capite

forse era in tempo a dirlo anche agli altri

forse era in tempo a dirlo anche agli altri

Cos’la vita di un uomo che ha pianto

come guardare un cielo sereno

come fissare i tuoi occhi nel sole

come afferrare una mano protesa.

E la voce premeva nel petto

col dolore di cose vissute

doveva andare presto doveva andare presto

La poesia di un giorno di vento

l’ultima foglia di un albero morto

il primo giorno di sole d’aprile

un corpo caldo una mano vicina.

Розповідь

на останньому

на решту світу

справжня реальність.

А потім команду

піти серед його

по правді кажучи

і гра починається.

Цей голос тиснув у грудях

з болем речей, які ти розумієш

можливо, настав час розповісти й іншим

можливо, настав час розповісти й іншим

Яке життя людини, яка заплакала

як дивитися на чисте небо

як дивитися очима на сонце

як схопити простягнуту руку.

І голос тиснув у моїх грудях

з болем пережитого

мав йти скоро мав йти незабаром

Поезія вітряного дня

останній лист мертвого дерева

перший сонячний день квітня

тепле тіло поруч.