Grace - Ikuinen Kaamos

The yellow leaves fly with the wind

Covering the graves below

The willow

The old man stands in the doorway

Wiping his

Eyes with soiled sleeve

He kneels at the foot of the

Graves

And touches the time-worn epitaph

Blessed are the

Pure in heart

For they shall see God

The grief of

Loss claws at his bleak soul

The wind carries the first

Freezing rain

With the rain appears a light

The

Bright ray of the cold autumn day

It illuminates the cliffs

Beyond the field

And casts vast shades upon the soaked

Grass

The man recoils from his distant thoughts

The

Rain flows along his furrowed cheeks

He stares at the warmth

Of caressing light

And weeps the unseen tears with the

Rain

He touches the grass with the palm of his

Hand

And lets the wind sway him towards the past

He

Follows the path of forgotten oblivion

And vanishes in the

Rain on his dying day

З вітром летить жовте листя

Перекриття могил внизу

Верба

Старий стоїть у дверях

Витираючи його

Очі із забрудненим рукавом

Він стає на коліна біля підніжжя 

Могили

І торкається потертої часом епітафії

Блаженні

Чисте серцем

Бо вони побачать Бога

Горе о

Втрата кігтів у його похмурій душі

Першого несе вітер

Холодний дощ

З дощем з’являється світло

The

Яскравий промінь холодного осіннього дня

Він освічує скелі

За полем

І кидає величезні тіні на промоклих

Трава

Чоловік відхиляється від своїх далеких думок

The

Дощ тече по його борознистим щоках

Він дивиться на тепло

Пестливого світла

І плаче невидимі сльози разом

Дощ

Він доторкається трави долонею

Рука

І дозволяє вітру гоняти його в минуле

Він

Йде шляхом забутого забуття

І зникає в 

Дощ у його передсмертний день