Scarab - Ihsahn

As the sun returns

From the shades of night

So am I reborn from my own corruption

I invoke the consuming fire

And from the ashes mould

The renaissance of my decadent self

At the dawn of my rebirth

The heart is overflowing

I indulge and dissipate

And when the cup is empty

I drink from nothingness

The venom by which I disintegrate

This is not merely pride

Or lust for eminence

This is the reoccurring cycle of my existence

As the sun returns

From the shades of night

So am I reborn from my own corruption

Behold — the god returns

Solar balls upon his back

A sacrifice

I invoke the consuming fire

And from the ashes mould

The renaissance of my decadance

My sacrifice — my corruption — my death

Коли сонце повертається

З нічних тіней

Тож я відроджувався від власної корупції

Я викликаю вогонь, що поглинає

А з попелу пліснявіть

Відродження мого декадента

На зорі мого відродження

Серце переповнене

Я насолоджуюся і розсіююся

І коли чашка порожня

Я п’ю з небуття

Отрута, від якої я розпадаюся

Це не просто гордість

Або жадоба знатності

Це повторюваний цикл мого існування

Коли сонце повертається

З нічних тіней

Тож я відроджувався від власної корупції

Ось — бог повертається

Сонячні кулі на спині

Жертва

Я викликаю вогонь, що поглинає

А з попелу пліснявіть

Відродження мого декадансу

Моя жертва — моя розбещеність — моя смерть