Scarlet Enigma - Ignitor

Born on a dark and lonely day

Shivering screams of agony

Wracked by self-inflicted ache

Slicked with sick tears

Effluvia of a broken soul

Coalesce into humid hatred

Lightning of rememberance sharpens

The razor’s edge, fine and beautiful

On some dark moon, the rush will come

In what form I know not

Maybe rope, maybe fire, maybe powder and flint

Or as simple pounding flesh

But I will come

And you will speak my name

I am the unspeakable

I am the unknown

I am the stapled mouth

I am the thing which cannot be… yet

I am the unspeakable

I am the dead thing

I am the breath which leaves you

And I am the long years waiting

Thread of the pulse, sand on the tongue

Quaking with desire

Hatred burns the veins

I feed upon your fear

Nestled in the cardiac quarter

This undying snake of fury

Corruption twists to decay

Beauty turns to black

On some black sun, the dam will burst

And I will become

Formed of wire, or of steel, or of nails that peel

Instead of crucify

But I will come And you will speak my name

I am the unspeakable

I am the unknown

I am the stapled mouth

I am the thing which cannot be… yet

I am the unspeakable

I am the red death

I am the long years waiting

And I am your dying breath

When will it end?

For if I knew…

When will it end?

Because for you…

I am the unspeakable

I am the unknown

I am the stapled mouth

I am the thing which cannot be… yet

I am the unspeakable

I am the dead thing

I am the breath which leaves you

And I am the long years waiting

I am the unspeakable

I am rusted rage

I am blood on the wall

I am the cold edge of the blade

Народився в темний і самотній день

Тремтячі крики агонії

Розбитий болем, який сам собі заподіяв

Облитий хворими сльозами

Витік розбитої душі

Злитися у вологу ненависть

Блискавка пам’яті загострюється

Лезо бритви, тонке й гарне

На якийсь темний місяць прийде порив

У якому вигляді, я не знаю

Може, мотузка, може, вогонь, може, порох і кремінь

Або як просте стукане м’ясо

Але я прийду

І ти будеш говорити моє ім’я

Я невимовний

Я невідомий

Я скріплений рот

Я є те, що не може бути… поки

Я невимовний

Я мертва річ

Я дихання, яке залишає тебе

І я це довгі роки очікування

Нитка пульсу, пісок на мові

Тремтить від бажання

Ненависть пече вени

Я живлюся твоїм страхом

Розташований у серцевому кварталі

Ця невмируща змія люті

Корупція обертається до розкладу

Краса стає чорною

На чорне сонце дамбу прорве

І я стану

Сформована з дроту, або зі сталі, або з цвяхів, які відшаровуються

Замість розіп’яти

Але я прийду, і ти будеш говорити моє ім’я

Я невимовний

Я невідомий

Я скріплений рот

Я є те, що не може бути… поки

Я невимовний

Я червона смерть

Я це довгі роки очікування

А я твій передсмертний подих

Коли це закінчиться?

Бо якби я знав…

Коли це закінчиться?

Тому що для вас…

Я невимовний

Я невідомий

Я скріплений рот

Я є те, що не може бути… поки

Я невимовний

Я мертва річ

Я дихання, яке залишає тебе

І я це довгі роки очікування

Я невимовний

Я іржава лють

Я кров на стіні

Я холодний край леза