Dos Almas - Ibrahim Ferrer

Dos almas que en el mundo

había unido Dios

dos almas que se amaban

eso éramos tú y yo Por la sangrante herida

de nuestro inmenso amor

nos dábamos la vida

como jamás se vio

Un día en el camino que cruzaban nuestras almas

surgió una sombra de odio que nos apartó a los dos

y desde aquel instante mejor fuera morir

ni cerca ni distante podemos ya vivir.

Дві душі, що на світі

Бог об’єднався

дві душі, які любили одна одну

це ми з тобою через рану, що кровоточить

нашої величезної любові

ми дали собі життя

як ніколи не бачив

Одного разу в дорозі наші душі перетнули

з’явилася тінь ненависті, яка розлучила нас обох

і з того моменту краще було померти

Ні близько, ні далеко ми вже не можемо жити.