Traditi -

Cari compagni, concittadini

Nessun commiato è più straziante di quello che noi stiamo per darci

Come troverò nel profondo del mio cuore ancora un resto di forza per parlare

Perchè ancora una volta la mia voce vi tocchi

Voi la udite un’altra voce, non è più quella della ringhiera

Quella che scendeva con tanto orgoglio quando il fiordo popolare in tempesta

Batteva contro le bugne del palazzo

Ho sopportato in questi giorni le ore più penose

E mi pare di non poter sopportare questa

La notte di Ronchi mi torna nell’anima

Con tutte le sue stelle che bruciano

Se potessi veniere a mensa con voi per l’ultima volta

Non sentirei che il sapore della mia tristezza

Vi vedrò domani, e non vi dirò addio

Io posso aver errato qualche volta, voi…

Voi siete stati perfetti.

sempre!

Rifarò tra poco quella via che feci sotto il sole di settembre

Rivedrò il trivio della rupa

Dove feci la prima sosta per riordinare la colonna in ordine di battaglia

Verso la città invisibile.

siete i miei compagni d’anime e d’armi

Siete la mia giovinezza e il mio coraggio

Vi porto in me, vi avrò con me sempre, nel punto di partire verso qualunque

altra impresa

Nel punto di compiere qualunque altra azione

(Grazie a Dario per questo testo)

Шановні товариші, співгромадяни

Жодне розставання не є таким жахливим, ніж те, що ми збираємося подарувати собі

Як я знайду в глибині свого серця ще залишок сили говорити

Бо знову мій голос торкається тебе

Ви чуєте інший голос, це вже не голос поруччя

Той, що впав з такою гордістю, коли популярний фіорд під час шторму

Воно вдарилося об камені будівлі

Я пережив найболючіші години за ці дні

І мені здається, що я не можу цього витримати

Ніч Рончі повертається до моєї душі

З палаючими всіма зірками

Якби я міг підійти з тобою до столу востаннє

Я б відчув лише смак мого смутку

Побачусь завтра, і не буду прощатися

Можливо, я іноді помилявся, ти...

Ви були ідеальними.

завжди!

Скоро перероблю маршрут, який пройшов під вересневим сонцем

Я розгляну перехрестя рупи

Де я зробив першу зупинку, щоб перевести колону в бойовий порядок

До невидимого міста.

ви мої супутники душею і зброєю

Ти моя молодість і моя відвага

Я ношу тебе в собі, я завжди буду мати ти зі мною, коли я від’їжджаю на будь-що

інша компанія

Під час виконання будь-яких інших дій

(Дякую Даріо за цей текст)