Wickerman -

O' I had just simmered and fumed!

My heyday was trimmed and was pruned

T’was soiled with the mulch of remorse

I replayed this hundreds of times in my head

And I searched for a fault or a blunder or curse to blame

-No such miscue occurred

It was my cross to bear

And I walked with that cross on my back

My bridle and patience wore off

I’d not sink in and wait for a door

I had to get out—had to flee from the scrawl in my head!

All these starving flames inching onto me can’t be stomped out now

And you’d never let go

We’re hanging from the edge

Swaying riotous

While candles burn away at my straw, wicker hands

O' the fall’s so far down!

From the brim of my hell, I had glimpsed an escape

So I played a few hands, and I learned a few tricks

And from ‘cross the bridge, such glowering facets turned

It seemed luck’s key had found its hole

And with such merry comes great sorrow

…On and on those candles burned

This windfall would never wear off!

With a verve, I made way toward the floor

Fate threw me the dice

And I staked such a price—that I did

One more game—one more chance to reclaim my crown!

All these starving flames inching onto me can’t be stomped out now

And you’d never let go

We’re hanging from the edge

Swaying riotous

While candles burn away at my straw, wicker hands

O' the fall’s so far down!

Then a darkness veiled the scene

And spelled me to walk the flames

To roll and wonder—always wondering!

If time rewound itself, I’d kick myself to leave

This was defeat

Before I even hit the ground, I knew that I was smoke

A fuse made of greed had fasted into me

And it had stitched up my retreat

And I had been given one chance…

Bet you’ll never see me again as I burn it all away

I had betrayed me

I didn’t know if I should fight or run or beg for mercy

I knew for sure that all my common sense had turned to ash

Across from me, a dozen eyes reflected malcontent

So I stood up tall to point and aim the gun between his eyes

I couldn’t figure what I felt inside, it buzzed and pressured

Like being stabbed in the gut, and in the heat I cried

«Get on your knees and beg me not to kill you and your family

Down on your knees, you pray to God that I don’t change my mind!»

‘Cause inside, there’s a gun that’s loaded

And that gun’s always itching to be fired

I had my finger on it—I had my finger on it to pull the trigger

-Problem solved and walk out pure as wine

Had I learned to bite the bullet…

Had I known my place in line…

I had my finger on it—I had my finger on it

And then I pulled it

I was charred enough to change my mind

О, я щойно закипів і розкурювався!

Мій час розквіту був підстрижений і обрізаний

Ти був забруднений мульчею докорів сумління

Я програвав це сотні раз у голові

І я шукав провину, промах чи прокляття, щоб звинувачувати

— Такої помилки не було

Це був мій хрест

І я ходив із цим хрестом на спині

Моя вуздечка й терпіння вичерпалися

Я б не занурювався і не чекав дверей

Мені довелося виходити — втекти від напису на голові!

Усе це голодне полум’я, що тягнеться до мене, зараз не можна згасити

І ти ніколи не відпустиш

Ми висимо з краю

Розгойдується буйно

Поки горять свічки на моїх солом’яних плетених руках

О, осінь так далеко!

З краю мого пекла я бачив втечу

Тож я зіграв кілька рук і навчився кілька трюків

І з «переходу мосту» звернулися такі сяючі грані

Здавалося, що ключ удачі знайшов свою дірку

І з таким веселим приходить велике горе

…Ті свічки горіли знову й знову

Цей несподіваний прибуток ніколи не зникне!

Із захопленням я підійшов до підлоги

Доля кинула мені кубик

І я поставив таку ціну, що я зробив

Ще одна гра — ще один шанс повернути мою корону!

Усе це голодне полум’я, що тягнеться до мене, зараз не можна згасити

І ти ніколи не відпустиш

Ми висимо з краю

Розгойдується буйно

Поки горять свічки на моїх солом’яних плетених руках

О, осінь так далеко!

Потім темрява завуала сцену

І заклинав мене йти по полум’я

Котитись і дивуватися — завжди дивуватися!

Якби час повернувся назад, я б пішла

Це була поразка

Ще до того, як я вдарився об землю, я знав, що я дим

У мене впав запобіжник, створений з жадібності

І це зшило мій відступ

І мені дав один шанс…

Б’юся об заклад, що ви ніколи більше не побачите мене, бо я спалю все це

Я зрадив мене

Я не знав, чи мені боротися, бігти чи благати пощади

Я точно знав, що весь мій здоровий глузд перетворився на попіл

Навпроти мене дюжина очей відбивала невдоволення

Тож я встав на висоту, націлив пістолет між його очима

Я не міг зрозуміти, що відчув усередині, це гуділо й тиснуло

Ніби мене вкололи в кишку, а в спеку я заплакала

«Стань на коліна та благай мене не вбивати тебе та твою родину

Ставши на коліна, ти молишся до Бога, щоб я не передумав!»

Бо всередині заряджена пістолет

І цей пістолет завжди свербить, щоб вистрілити

Я тримав пальець — я натискав на курок

-Проблема вирішена і виходь чистим, як вино

Якби я навчився кусати кулю…

Якби я знав своє місце в черзі…

Я тримав пальцем — у мене пальець на це

А потім я витягнув це

Я був настільки обгорілий, щоб передумати