Dusk Bug -

The dusk brings poison—breathe it in

A distant sunder is dooming

It’s a bloodstained bundle of flesh and bone

Here and now, preach anything

Flurry down like snow

My head’s been quiet too long

Thoughts pool and shimmer

That’s why I have come

That’s why I sit on the stone

I’m a brainless quitter with a hand in woe

Though I sleep sound,

Nothing here is changing anymore

It’s a cry for disaster

Nothing here is changing anymore

At the brink of sundown,

At the edge of the world,

I argued faithlessness to a man with no voice

But his gestures told me enough

To some, I’m a winner

To him?

A bug

Though I sleep sound,

Nothing here is changing anymore

It’s a cry for disaster

Nothing here is changing anymore

Know truth knocks with the impact of a comet

Then everything is strange

Then you become afraid of you

Fight or flight, I’m a quitter

My hospitality’s wasted

Behold the caitiff

From the tip of the stone, I am no bug!

-Ignorance bestowed as involvement is lost

Memory fogs as equilibrium grows

All the other kids think it’s funny,

But they don’t know what I know…

They see pain

They see death

That twist of information could cost your life…

Now I’ve all the full-color designs

‘Cause I sat on the stone

If I am an insect,

Then all of my people take the night

-Light up the forest with all our numbers

And you’ll all sleep sound

‘Cause nothing is changing

It’s a cry for disaster

Nothing is changing anymore

Сутінки приносять отруту — вдихніть її

Далекий розрив приречений

Це закривавлений пучок м’яса та кісток

Тут і зараз проповідуйте будь-що

Швидко, як сніг

Моя голова була надто довго тихою

Думки об’єднуються і переливаються

Тому я прийшов

Ось чому я сиджу на камені

Я – бездумний, хто кинув, і тримав руку на горі

Хоча я сплю міцно,

Тут уже нічого не змінюється

Це крик до катастрофи

Тут уже нічого не змінюється

На межі заходу сонця,

На краю світу,

Я доводив невірність людині без голосу

Але його жести мені сказали достатньо

Для декого я переможець

Йому?

Жук

Хоча я сплю міцно,

Тут уже нічого не змінюється

Це крик до катастрофи

Тут уже нічого не змінюється

Знайте, що правда стукає під впливом комети

Тоді все дивно

Тоді ви починаєте боятися вас

Боріться чи тікайте, я – відмову

Моя гостинність марна

Ось каитиф

Судячи з кінчика каменю, я не жучок!

-Невігластво, яке надається у міру втрати участі

Пам’ять туманить у міру зростання рівноваги

Всі інші діти думають, що це смішно,

Але вони не знають того, що я знаю…

Вони бачать біль

Вони бачать смерть

Такий поворот інформації може коштувати вам життя…

Тепер у мене є всі повнокольорові дизайни

Бо я сидів на камені

Якщо я комаха,

Тоді всі мої люди переночують

-Освітліть ліс усіма нашими номерами

І ви всі міцно спите

Тому що нічого не змінюється

Це крик до катастрофи

Більше нічого не змінюється