Constancy -

Fate decides this time I spend alone

And I know it’s not forever

So I keep to myself—my own little imperfection

Would I try to write my own way

Or trace the lines between the dots?

O' I wish I could forget everything!

To dig up all the seeds I had sown

All the dreams I had chased…

How I wanted to make this right!

But their buzzing dampened the way

The swarm was too loud

And was drowning the sound of my soul’s shrieks

How I just want to go back

And remove myself from others' lives!

Blow up the bridge—a bomb between you and me

Another could take my place

I want to be a nobody

I want to disappear

Your word’s only good when it’s not make-believe

It’s harder to reclaim a trust once it leaves

And harder to do so from behind the walls of a prison cell

But your arrow met its mark down the center

Splintered-fractured!

And dust was all that matched what you shot

From the quiver of your scorn

-Such bolts don’t belong here

How I just want to go back

And remove myself from others' lives!

Blow up the bridge—a bomb between you and me

Another could take my place

I want to be a nobody

I want to disappear

O' they took my lamb away!

And the wolf I was, how I howled resurgence!

And this chastened snare of pride and steel was a part of me

How I’d bite my own head off!

I was burning

I was weakened

What I felt’s below dismay

To inherit such stigma and peel back that shell

I don’t belong here

No one cried, «timber» when I fell

My roots were worn and dried

So I just fell…

I just fell apart

Were you ever even with me?

Did you ever even care?

-Another victim for the coward’s rage

If I went to the beginning

And I traced it back to here

Would I understand my flaws?

And what am I to do with this limiting, fail-safe rationale?

And who was I to prove?

Being the conqueror

I had vanquished all the petty, little thorns on the sidewalk

-Kept the concrete clear

And so time increased its pacing

Now too fast—I've grown afraid!

And what am I to do with my fear?

And how do I prevent these burning tears from falling out?

If I run from the truth, I’m only hiding from myself

But that reflection in the mirror?

That’s not the person I should see

Доля вирішила, що цей час я проведу сам

І я знаю, що це не назавжди

Тому я тримаю самого себе — власної маленької недосконалості

Чи спробував би я написати по-своєму

Або проведіть лінії між точками?

О, хотів би я все забути!

Щоб викопати все насіння, яке я посіяв

Усі мрії, за якими я переслідував…

Як я хотів виправити це!

Але їхнє дзижчання засмутило шлях

Рой був надто гучний

І заглушив звук криків моєї душі

Як я просто хочу повернутись

І прибрати себе з життя інших!

Підірвати міст — бомбу між нами

На моє місце міг би зайняти інший

Я хочу бути ніким

Я хочу зникнути

Ваше слово добре лише тоді, коли воно не вигадане

Відновити довіру, коли вона залишиться, важче

І важче зробити з-за стін тюремної камери

Але ваша стрілка потрапила до позначки по центру

Осколене-зламане!

І пил був усе, що відповідало тому, що ти зняв

З сагайдака твоєї зневаги

-Такі болти тут не місце

Як я просто хочу повернутись

І прибрати себе з життя інших!

Підірвати міст — бомбу між нами

На моє місце міг би зайняти інший

Я хочу бути ніким

Я хочу зникнути

О, вони забрали мою ягню!

І вовком я був, як вив я відродження!

І ця карана пастка з гордості й сталі була частиною мене

Як би я собі голову відкусив!

Я горів

Я був ослаблений

Те, що я відчув нижче жаху

Успадкувати таке клеймо і відклеїти цю шкаралупу

Мені тут не місце

Ніхто не плакав, «дерево», коли я впав

Мої коріння були зношені й висушені

Тож я просто впав…

Я просто розвалився

Ти хоч колись був зі мною?

Чи ти коли-небудь хвилювався?

– Ще одна жертва гніву боягуза

Якби я пішов до початку

І я простежив сюди

Чи зрозумів би я свої недоліки?

І що мені робити з цим обмежуючим, безпечним обґрунтуванням?

І кому я був доводити?

Бути завойовником

Я переміг усі дрібні колючки на тротуарі

- Зберігав бетон чистим

Тому час прискорив свій темп

Тепер занадто швидко — я злякався!

І що мені робити зі своїм страхом?

І як запобігти випаданню цих пекучих сліз?

Якщо я втікаю від правди, я ховаюся лише від себе

Але це відображення в дзеркалі?

Це не та людина, яку я бажаю бачити