Under Black Age Toil - Human Fortress

That night the stars shot madly from

Their spheres and we’re raging like a violent storm

And the moon that was no crescent but

His horns were visible within the circumference

One saw more devils vastest hell can hold

Within moonshine we left to bury the dead

The iron tongue of midnight hath told twelve

The pestilence has taken our eyesight

And our graves are gaping wide

Everyone sets forth his dying sprite

And the church way paths to glide

Through dead bodies — nor rich or poor

Anymore with stolen pride

Under black age toil we live

Oh scornful masters we leave our homes

Under black age toil our sweat runs bold

Let the pestilence resolve our end

We won’t leave our fathers land

We won’t learn trial patience for a customary cross

We’ve abandonded to relieve and heal

Even strong men with their hearts of steel

And the beggars, fools our knights and kings

Met the demon with this blackened wings

Тієї ночі шалено стріляли зірки

Їхні сфери і ми бушуємо, як сильна буря

І місяць, який був не серпом

Його роги були помітні в межах окружності

Один бачив більше диявола, яке може вмістити найбільше пекло

У самогоні ми вийшли поховати мертвих

Залізний язик опівночі сказав дванадцять

Мора забрала наш зір

А наші могили зяють широко

Кожен викладає свій вмираючий дух

І церковні доріжки ковзають

Через трупи — ні багатих, ні бідних

Вже з вкраденою гордістю

Під працею чорного віку ми живемо

О, зневажливі господарі, ми покидаємо свої домівки

Під чорною віковою працею наш піт сміливий

Нехай мор вирішить наш кінець

Ми не залишимо батьківську землю

Ми не навчимося пробному терпінню для звичайного хреста

Ми покинули, щоб полегшити й зцілити

Навіть сильні чоловіки зі сталевим серцем

А жебраки, дурниці наші лицарі і королі

Зустрів демона з цими почорнілими крилами