Забирая мир - Human Device

Приди, мир, забирая, оставь свои следы.

Мёртвым рассветом пытается встать онемевшее солнце в цепях.

Где он?

Ответь!

Где же твой бог?!

Небо дышит последними днями.

Был шанс понять!

Но мир одинок,

Заплатив за чужие грехи.

Мрачные сны усопшей земли рвутся из тел живых.

Я расстаюсь с ожиданием рассвета!!!

Где он?

Ответь!

Где же твой бог?!

Небо дышит последними днями.

Был шанс понять!

Но мир одинок,

Заплатив за чужие грехи.

Приди, мир, забирая, оставь свои следы,

Всмотрись вглубь разрушения до горизонта вдали.

Проснувшись, что ты увидишь?

Здесь нет ни капли лжи.

Теперь это — реальность!

Смотри вперёд, смотри!!!

Оставь свой след.

Прийди, мир, забираючи, залиш свої сліди.

Мертвим світанком намагається стати оніміле сонце в ланцюгах.

Де він?

Відповідай!

Де твій бог?!

Небо дихає останніми днями.

Був шанс зрозуміти!

Але світ самотній,

Заплативши за чужі гріхи.

Похмурі сни покійної землі рвуться з тіл живих.

Я розлучаюся з очікуванням світанку!

Де він?

Відповідай!

Де твій бог?!

Небо дихає останніми днями.

Був шанс зрозуміти!

Але світ самотній,

Заплативши за чужі гріхи.

Прийди, мир, забираючи, залиш свої сліди,

Придивися вглиб руйнування до горизонту вдалині.

Прокинувшись, що ти побачиш?

Тут немає жодної краплі брехні.

Тепер це - реальність!

Дивись уперед, дивись!

Залиш свій слід.