We Walked On Glass (For What Seemed Like Days) - Honour Crest

How can we keep hiding from each others dreams?

I gave you the world, it won’t be enough for…

You always walked away when I had your remedy (in my hands).

I cant keep patching up your heart when you have your back turned.

I always knew where life goes and I’m taking over.

Although I gave you all the world it was never enough for you.

Farewell to my castaway.

Now I’m taking over.

As if everything fell in place (I finally feel at home).

I can"t stop dreaming.

Bring me back to reality.

Above the surface where I believe you were on the edge and I tried to carry you

home.

We walked on glass for what seemed like days.

You always walked away when I had your remedy (in my hands).

I cant keep patching up your heart when you have your back turned.

I always knew where life goes and I’m taking over.

Although I gave you all the world it was never enough for you.

Farewell to my castaway.

Now I’m taking over.

As if everything fell in place (I finally feel at home).

I swear its not my intention but it might be all for the best.

While you are under the spot light, You see who you really are.

I won’t let you get the best of me.

Ill never know, if you"ll ever see the visions that run through my head.

Ill never know, if you"ll ever hear the voice of the crowd that you left for

dead.

Ill never know, if you"ll ever smell the air of these broken city streets.

I’ll never know, if you"ll ever feel anything.

I"m out of reach.

Як ми можемо ховатися від мрій один одного?

Я віддав тобі світ, цього не вистачить на…

Ти завжди йшов, коли я мав твій засіб (у моїх руках).

Я не можу продовжувати латати твоє серце, коли ти повернувся спиною.

Я завжди знав, куди йде життя, і я беру верх.

Хоча я віддав тобі весь світ — тобі ніколи не вистачало.

Прощай з моїм загиблим.

Тепер я беру на себе.

Ніби все стало на свої місця (нарешті я почуваюся як вдома).

Я не можу перестати мріяти.

Поверни мене в реальність.

Над поверхнею, де, як я вважаю, ви були на краї, і я намагався понести вас

додому.

Ми ходили по склу протягом, здавалося, днів.

Ти завжди йшов, коли я мав твій засіб (у моїх руках).

Я не можу продовжувати латати твоє серце, коли ти повернувся спиною.

Я завжди знав, куди йде життя, і я беру верх.

Хоча я віддав тобі весь світ — тобі ніколи не вистачало.

Прощай з моїм загиблим.

Тепер я беру на себе.

Ніби все стало на свої місця (нарешті я почуваюся як вдома).

Клянуся, це не мої наміри, але, можливо, все на краще.

Поки ти під світлом прожекторів, Ти бачиш, хто ти є насправді.

Я не дозволю вам отримати найкраще зі мною.

Ніколи не знаю, чи побачиш ти коли-небудь бачення, які пролітають у моїй голові.

Ніколи не знаю, чи почуєш ти коли-небудь голос натовпу, куди ти пішов

мертвий.

Ніколи не знаю, чи відчуєте ви коли-небудь запах повітря цих розбитих міських вулиць.

Я ніколи не дізнаюся, чи ви щось відчуєте.

Я поза досяжністю.