Ranjeni i Ludi - Hladno Pivo

Dosta sam dugo šarao svijetom

Samoću liječio kvantitetom

Na putu sreo ljude, ranjene i lude

I više put' opečene

I u strahu nedorečene

Zato ne jebem više jeftini clichè

Da se samo o onoj pravoj piše

Pa zar nijedna pjesma, nijedan stih

Za onih milijun pogrešnih koje su bile tu Kad nisam imao nju

Kad sam vikendom staj’o na rubu

I kad je nedjelja zjapila k’o crna rupa

Meni su neprave pružile ruku

I poljupcima odvukle do jutra

Nisu bile glupe, vjeruj mi Svaka je znala

Kad nema velike ljubavi

Dovoljna je i mala

Nisu bile glupe, vjeruj mi Svaka je znala

Da šutnja je zlato i da riječi se troše

Možda to nije to ali nije ni loše

Kad nema velike ljubavi

Dovoljna je i mala!

Я вже давно блукаю по світу

Він ставився до самотності кількістю

По дорозі зустрів людей, поранених і божевільних

І неодноразово горів

І в страху не сказано

Тому я більше не трахаю дешеві кліше

Писати тільки про справжнє

Так нема ні пісні, ні куплета

Для тих мільйонів неправильних людей, які були там, коли у мене її не було

Коли на вихідних стояв на краю

І коли неділя зяяла, як чорна діра

Не ті подали мені руку

І поцілунки затягнулися до ранку

Вони не були дурними, повір мені. Усі знали

Коли великого кохання немає

Досить і мало

Вони не були дурними, повір мені. Усі знали

Це мовчання — золото, а слова — марно

Можливо, це й не те, але й не погано

Коли великого кохання немає

Вона досить маленька!