Bréfið -

Ég skrifa bréf þótt skaki vindar hreysi

Og skrifta fyrir þér

Ég tíunda mitt eigið auðnuleysi

Og allt sem að miður fer

Því hafin yfir hversdagsleikann gráa

Ert þú hjartans vina mín

Ég ljósið slekk og langt í fjarskann bláa

Leitar hugurinn til þín

Svo ber ég eld að bréfkorninu mínu

Þá batnar vistin hér

Því fölur loginn fyllist brosi þínu

Sem að fyrirgefur mér

Og þannig brúar þessi litla skíma

Þagnarinnar hyl

Þú huldumey sem handan rúms og tíma

Hefðir getað verið til

Svo ber ég eld að bréfkorninu mínu

Þá batnar vistin hér

Því fölur loginn fyllist brosi þínu

Sem að fyrirgefur mér

Og þannig brúar þessi litla skíma

Þagnarinnar hyl

Þú huldumey sem handan rúms og tíma

Hefðir getað verið til

Я пишу листи, хоча вітри сильні

І писати для вас

Даю десятину з власної безпорадності

І все це, на жаль, проходить

Тому почали поверх буденного сірого

Ти мій дорогий друг?

Я вимикаю світло і далеко в далеку синь

Розум шукає тебе

Тоді я підпалив свій бланк

Тоді постачання тут покращиться

Бо бліде полум’я наповнює твою посмішку

Що мені прощає

І так перемикає цю маленьку тінь

Безодня тиші

Ти темна діво, яка поза простором і часом

Традиції могли існувати

Тоді я підпалив свій бланк

Тоді постачання тут покращиться

Бо бліде полум’я наповнює твою посмішку

Що мені прощає

І так перемикає цю маленьку тінь

Безодня тиші

Ти темна діво, яка поза простором і часом

Традиції могли існувати