Lentolisko -

Keikkuu kone jo korkeella, oon laskuvarjohyppykurssilla

Painan mä kuononi kiinni pikkuruiseen ikkunaan

Matkaa maahan on hirveesti, luulen ihmisiä muurahaisiksi

Tuuli tekee pilvistä linnaa, siitä lapi kaahataan

«Seuraava potilas!», ope iloitaa

«Ootpas sä innokas!», se mua tuijottaa

Kun ovesta hyppään ja huudan: Mä oon, mä oon, mä oon…

Lentolisko, hurjapäinen, vaikka mun vauhtini kiihtyy, pelkää en

Wo-oo-oo-oo, lahkeet lepattaa!

Mä oon lentolisko, tyytyväinen, narusta varjoni vihreän aukaisen

Ja lokki siihen istahtaa

Leijun, kuin lehti tuulessa, mul' on kärpäsiä kaksi huulessa

Ne suurisee ja vuorotellen kinttujansa puhdistaa

«Oleksä teräsmies?», eka hirnuu

«Sun takapuoles on hies!», toinen innostuu

Nyt loppuu se haistelu herrat, mä oon, mä oon, mä oon…

Lentolisko, hurjapäinen, vaikka mun vauhtini kiihtyy, pelkää en

Wo-oo-oo-oo, lahkeet lepattaa!

Mä oon lentolisko, tyytyväinen, narusta varjoni vihreän aukaisen

Ja lokki siihen istahtaa

Alla metsälaitumet nään, lehmät siellä koikkelehtii

Kun maisemista nauttimaan jään, mä rysähdän kii puiden latvuksiin!

«Oleksä hedelmä?», lokki mulkoilee

«Haiseva päärynä?», se mua nokkaisee

Nyt putoan puusta ja kiljun: Mä oon, mä oon, mä oon…

Lentolisko, hurjapäinen, vaikka mun vauhtini kiihtyy, pelkää en

Wo-oo-oo-oo, lahkeet lepattaa!

Mä oon lentolisko, tyytyväinen, narusta varjoni vihreän aukaisen

Ja lokki siihen istahtaa

Lentolisko, hurjapäinen, vaikka mun vauhtini kiihtyy, pelkää en

Wo-oo-oo-oo, lahkeet lepattaa!

Mä oon lentolisko, tyytyväinen, narusta varjoni vihreän aukaisen

Ja lokki siihen istahtaa.

Räyh!

Літак уже гойдається на високому курсі стрибка з парашутом

Я втискаю свою морду в крихітне віконце

Подорож до країни жахлива, я вважаю, що люди — мурашки

Вітер робить хмарний замок, його розливають

«Наступний пацієнт!», Навчіться радіти

«З нетерпінням чекаю!», Вона дивиться на мене

Коли я вистрибую за двері й кричу: я, я, я…

Ящірка, що летить, люта, хоча мій крок прискорюється, я не боюся

У-у-у-у, ноги тріпочуть!

Я муха ящірка, задоволена, тінь моєї зелені відкрита

І на нього сідає чайка

Пливе, як листочок на вітрі, у мене на губі дві мухи

Вони збільшують і по черзі прибирають вошей

«Бути Суперменом?», — кричить Перший

«Задня частина сонця — це лайка!» Інший збуджується

Тепер перестає пахнути, панове, я, я, я…

Ящірка, що летить, люта, хоча мій крок прискорюється, я не боюся

У-у-у-у, ноги тріпочуть!

Я муха ящірка, задоволена, тінь моєї зелені відкрита

І на нього сідає чайка

Нижче лісових пасовищ там пурхають корови

Коли я насолоджуюся краєвидами льоду, я врізаюся в крони дерев!

«Нехай це буде фруктами?» — бурмоче чайка

«Смерднуча груша?», Це мене б’є

Тепер я падаю з дерева і кричу: я є, я є, я є...

Ящірка, що летить, люта, хоча мій крок прискорюється, я не боюся

У-у-у-у, ноги тріпочуть!

Я муха ящірка, задоволена, тінь моєї зелені відкрита

І на нього сідає чайка

Ящірка, що летить, люта, хоча мій крок прискорюється, я не боюся

У-у-у-у, ноги тріпочуть!

Я муха ящірка, задоволена, тінь моєї зелені відкрита

І на нього сідає чайка.

Рев!