En Las Calles De Liniers - Hermetica

En las mugrientas esquinas de Liniers pierdo los días

Pues no me toca escapar.

El gran apego a lo ilusorio se refleja en la vidrieras

De un trucho centro comercial.

La idolatría populosa se dibuja en largas filas

Para adorar y no pensar.

La piedra muerta del desvío falsamente milagrosa

Sigue ocultando la verdad.

Insatisfechos, renegados que se niegan a si mismos,

Faltos de calma y de piedad.

Buscan el triángulo en las niñas para alimentar su morbo,

Y masturbarse en soledad.

Ellas tambien gozan mostrandose inocentes,

Son arpías, esclavas del televisor,

Viven pensando en lo externo, son adictas a la vida

Buscan billetes y pasión.

Sólo transmito lo que observo,

No es una invención de mi mente, no.

Esto acontece cuando contemplo el presente

En las calles de Liniers.

Mas cuando el sol, mi fiel testigo, da de lleno en el asfalto

Y derrite el alquitrán

Los fermentos nauseabundos de la basura estancada

Entorpecen mi pensar.

En la esquina un policía está peleando con su hembra;

Pues esta nunca le fue fiel

Bajo el paso de las vías los mendigos se revuelcan

Muy pocos los quieren mirar

Y la inverbe horda humana que desciende de los trenes,

Desesperada y alocada

Contamina mi cabeza y busco amarlos como sea

Para no volver jamás.

Sólo transmito lo que observo,

No es una invencion de mi mente, no.

Esto acontece cuando contemplo el presente

En las calles de Liniers.

En las calles, en las calles, en las calles de Liniers.

У брудних кутках Лайнера я марную свої дні

Ну, не моя черга тікати.

Велика прихильність до ілюзорного відображена в вітражах

З фейкового торгового центру.

Багатолюдне ідолопоклонство витягується довгими рядами

Обожнювати і не думати.

Помилковий чудодійний обхід мертвого каменю

Продовжуйте приховувати правду.

Незадоволені, ренегати, що самі себе зрікаються,

Бракує спокою і милосердя.

Вони шукають трикутник у дівчатах, щоб годувати свою хворобливість,

І мастурбувати на самоті.

Їм також подобається бути невинними,

Вони гарпії, раби телевізора,

Вони живуть, думаючи про зовнішнє, вони залежні від життя

Вони шукають квитки і пристрасть.

Я передаю лише те, що бачу,

Це не винахід мого розуму, ні.

Це відбувається, коли я споглядаю сьогодення

На вулицях Ліньє.

Але коли сонце, мій вірний свідок, вдарить прямо в асфальт

І розтопити дьоготь

Нудотні бродіння застояного сміття

Вони заважають мені думати.

У кутку поліцейський бореться зі своєю жінкою;

Ну, це ніколи не було йому вірним

Під рейками валяються жебраки

Мало хто хоче на них дивитися

І безмовна людська орда, що сходить з потягів,

відчайдушний і божевільний

Це забруднює мою голову, і я прагну любити їх такими, як вони є

Щоб ніколи не повертатися.

Я передаю лише те, що бачу,

Це не винахід мого розуму, ні.

Це відбувається, коли я споглядаю сьогодення

На вулицях Ліньє.

На вулицях, на вулицях, на вулицях Ліньєрс.