Vinterdøden - Helheim

Tiden er kommet som engang var fortalt

der menneskets verden i sorg skal bli lagt

Tre kalde vintre legger sin bleke arm

rundt Mannheims frostbetonte land

Et skall av skjebnens dystre tone

setter sprekker i dødens frosne krone

Sulten venter verden derunder

forbi porten og Hels ulvehunder

Fra en verden av evig fortapelse

til en annen med bøddelens fortatelse

En hyklersk strid blant levninger

fortapt i vinterdød

graver åpne påsnøen såblodrød

Liv går tapt ved fiendens og ens egen hånd

spunnet blir nornenes skjebnesbånd

Lagt i frossen aske

Den fortviltes kamp- tårer bundet til evighet

Alle smerteskrik samles- til helvetes borgens profet

Såtrist alt er- det sørgelig fortalt

Farvel- en tom evighet, alt er forfalt

Tid er ei tid her mer

Liv er ei liv noensted

Et øye kan ei som et øye se

Forsvunnet er alt folk og fe

Hører ei en vissen tone mer

Sanser intet, føler intet

Vinterdøden flere hundre dager lange

tok alt.

men vent.

The time has come as once was told

where man’s world will be lain in sorrow

Three cold winters puts their pale arm

around Mannheims frosty land

A shell of fate’s sombre tone

cracks death’s frozen crown

Hungry the world waits thereunder

Past the gate and Hel’s wolves

From a world of eternal damnation

to another with the executioner’s pardon

A hypocritical battle among remnants lost

in winterdeath

graves open in the bloodred snow

Lives are lost at the hand of the enemy and oneself

The norm’s band of faith is being spun

Lain in frozen ashes

The battle of the despairing- tears bound to eternity

All cries of pain are gathered- to the hellcastels prophet

All is dismal- the tragic is told

Farewell- an empty eternity, all as decayed

Time is not time here anymore

Life is not life anywhere

An eye can not see like an eye

Gone are the people and beasts

Never hear are withered note again

Sense nothing, feel nothing

The winterdeath hundreds of days old

took everything.

but wait.

Прийшов час, як колись сказано

де світ людини в скорботі буде закладений

Три холодні зими поклали її бліду руку

навколо морозної землі Мангейма

Оболонка похмурого тону долі

закладає тріщини в застиглій короні смерті

Світ внизу чекає голод

повз ворота і Хельс вовчих собак

Зі світу вічного прокляття

іншому з маскуванням ката

Лицемірна битва серед останків

втрачені в зимовій смерті

розкопує на снігу кіптявий червоний

Життєво гине від рук ворога і себе

прядений стає долею норнів

Покладено в заморожену золу

Відчайдушні сльози відчайдушних пов'язані у вічність

Всі крики болю збираються - до пророка пекельного замку

На жаль, все сумно розказано

Прощай - порожня вічність, все прострочено

Час тут більше

Життя - це життя десь

Око не може бачити, як око

Всі люди і тварини зникли

Вже не чує засохлого тону

Нічого не відчуває, нічого не відчуває

Зимова смерть триває кілька сотень днів

tok alt.

але зачекайте.

Прийшов час, як колись було сказано

де світ людини буде лежати в печалі

Три холодні зими кладе свою бліду руку

навколо Мангейма морозна земля

Оболонка похмурого тону долі

тріщить замерзлу корону смерті

Голодний світ чекає під ним

Повз ворота і вовки Хель

Зі світу вічного прокляття

іншому з помилуванням ката

Лицемірна битва серед решток програла

в зимову смерть

могили відкриті в криваво-червоному снігу

Життя гинуть від рук ворога і себе

Смуга віри норми розкручується

Лежали в замерзлому попелі

Битва зневірених - сльози, пов'язані з вічністю

Всі крики болю зібрані - до пророка пекельного замку

Все сумно - сказано трагічне

Прощання - порожня вічність, все як тліло

Час тут уже не час

Життя – це не життя ніде

Око не може бачити, як око

Зникли люди й звірі

Більше ніколи не чути засохлих нот

Нічого не відчувати, нічого не відчувати

Зимовій смерті сотні днів

забрав усе.

але зачекайте.