This Humanness - Heather Nova

You tell me that you need me, then you walk away

The words inside my head are not the things I say

The grass all wet with dew, the light reflecting me in you

But still we cannot see

This humanness in us

Can we take it, can we make it

Something beautiful to touch?

Is there life beyond the sky?

Does it matter if we fly?

Or is it enough to be

Simply as we are?

We are this humanness is us

And some would chase the dragon when they’re feeling weak

And others hide in silence when they long to speak

The shame is just the pain, carried all these years

Lodged within the tender heart

This humanness in us

Can we take it, can we make it

Something beautiful to touch?

Is there life beyond the sky?

Does it matter if we fly?

Or is it enough to be

Simply as we are?

We are this humanness

This crazy mess

I love this humanness in us

I walk along the shore to feel the biting wind

I know that I want more, I want you to let me in

The shores outside the waves, the deeper blue

I long to find the depths of you

This humanness in us

Can we take it, can we make it

Something beautiful to touch?

Is there life beyond the sky?

Does it matter if we fly?

Or is it enough to be

Simply as we are?

This humanness in us

Can we take it, can we make it

Something beautiful to touch?

Is there life beyond the sky?

Does it matter if we fly?

Or is it enough to be

Simply as we are?

We are this humanness

This crazy mess

I love this humanness

This crazy mess, this humanness

This fucked-up crazy mess

This humanness of us

Ти говориш мені, що я тобі потрібен, а потім йдеш геть

Слова в моїй голові — це не те, що я говорю

Трава вся мокра від роси, світло відбиває мене в тобі

Але ми все ще не бачимо

Ця людяність у нас

Чи зможемо ми це прийняти, чи зможемо ми це зробити

Щось гарне доторкнутися?

Чи є життя за межами неба?

Чи має значення, чи ми літаємо?

Або досить бути

Просто такими, якими ми є?

Ми – це людяність — це ми

А деякі переслідували дракона, коли відчували себе слабкими

А інші ховаються мовчки, коли хочуть говорити

Сором — це лише біль, який ніс усі ці роки

Поселився в ніжному серці

Ця людяність у нас

Чи зможемо ми це прийняти, чи зможемо ми це зробити

Щось гарне доторкнутися?

Чи є життя за межами неба?

Чи має значення, чи ми літаємо?

Або досить бути

Просто такими, якими ми є?

Ми — це людяність

Цей божевільний безлад

Мені подобається ця людяність у нас

Я йду по берегу відчути пронизливий вітер

Я знаю, що хочу більше, я хочу, щоб ви впустили мене

Береги поза хвилями, тим глибше синіють

Я бажаю віднайти твої глибини

Ця людяність у нас

Чи зможемо ми це прийняти, чи зможемо ми це зробити

Щось гарне доторкнутися?

Чи є життя за межами неба?

Чи має значення, чи ми літаємо?

Або досить бути

Просто такими, якими ми є?

Ця людяність у нас

Чи зможемо ми це прийняти, чи зможемо ми це зробити

Щось гарне доторкнутися?

Чи є життя за межами неба?

Чи має значення, чи ми літаємо?

Або досить бути

Просто такими, якими ми є?

Ми — це людяність

Цей божевільний безлад

Я люблю цю людяність

Цей божевільний безлад, ця людяність

Цей клятий божевільний безлад

Ця людяність нас