Something's Off - Hatebreed

There’s a beast in every man who breathes

With him from birth until beside him in the grave

A hideous presence just aching for release

Its chains aren’t as strong as its memory

It lies dormant so far from dead

Grating on me, this uninvited sense

Its whisper like branches as they bend

Twisting, grinding just threatening to snap

Floods of frustration, cascading in my skull

On the axis back and forth, the swinging pendulum

So much damage, bashing each wall

I hear the sand pounding in the hourglass as it falls

Sometimes I just wish I could shut it all

Off, off

The endless rage that tells me something’s

Off, off

The voice that’s spitting lies, just turn it

Off, off

Tear away the scabs, I want them

Off, off

The demon on my back, just pull him off

There it is again, telling you you can’t

That lump in your throat, you fight to swallow back

There it is again, hoping that you won’t

Wishing failure but not giving up the ghost

Silent voices, stabbing at peace

Pushing off fingers from the ledge of sanity

Like a thousand leeches, feeding on your wits

Making something meaningless seem significant

Sometimes I just wish I could shut it all

Off, off

The endless rage that tells me something’s

Off, off

The voice that’s spitting lies, just turn it

Off, off

Tear away the scabs, I want them

Off, off

The demon on my back, just pull him off

This uninvited guest inside my brain

With every threat whispered I feel nothing

And when I’m at my best it intervenes

How can I get anyone else to relate

Silent voices, stabbing at peace

On the edge, pushing my fingers off, off

У кожній людині, яка дихає, є звір

З ним від народження аж до в могилі

Жахлива присутність, яка просто жадає звільнення

Його ланцюги не такі міцні, як його пам’ять

Воно лежить бездіяльно, поки не мертве

Це непрохане відчуття

Його шепіт, як гілки, коли вони згинаються

Скручування, шліфування просто загрожує зірватися

Потоки розчарування, що вливаються в мій череп

На осі вперед-назад маятник, що коливається

Так багато пошкоджень, що розбивають кожну стіну

Я чую, як пісок стукає в пісочний годинник, як падає

Іноді мені просто хочеться закрити все це

Вимкнути, вимкнути

Нескінченна лють, яка мені щось говорить

Вимкнути, вимкнути

Голос, який плюється, бреше, просто поверніть його

Вимкнути, вимкнути

Зірвіть струпи, я хочу їх

Вимкнути, вимкнути

Демон на моїй спині, просто витягніть його

Ось знову говорить, що ви не можете

Цей клубок у вашому горлі, ви боретеся, щоб проковтнути назад

Ось і знову, сподіваючись, що ви цього не зробите

Бажати невдачі, але не відмовлятися від примари

Тихі голоси, що завмирають

Відштовхування пальців від виступу розсудливості

Як тисяча п’явок, що харчуються твоєю розумом

Зробити щось безглузде значущим

Іноді мені просто хочеться закрити все це

Вимкнути, вимкнути

Нескінченна лють, яка мені щось говорить

Вимкнути, вимкнути

Голос, який плюється, бреше, просто поверніть його

Вимкнути, вимкнути

Зірвіть струпи, я хочу їх

Вимкнути, вимкнути

Демон на моїй спині, просто витягніть його

Цей непроханий гість всередині мого мозку

З кожною прошепотою я нічого не відчуваю

І коли я в найкращій мірі, це втручається

Як я можу змусити когось познайомитися

Тихі голоси, що завмирають

На краю, відштовхую пальці, відриваю