Luminous Horizon - Hate

Blood, pain… No matter what it takes,

You remain the last divine!

Because each cry brings me closer to your realms,

Where the night is gone I see the final dawn,

Come forth the monarch of our minds!

From grave to reach the crown…

Because I’m rising!

Imprisoned minds!

The judgement day is here,

A kiss worth dying for…

Break chains!

Soon everything shall fall,

Existence fades away…

I hold a dark side — A part you’ll never see,

Where chaos reigns my soul, where shadows lurk…

Blood red skies give rain to the heroes,

When the time of death approached kingdom of the heroes!

The fires burning outside,

Zenith has been reached — Emperors die in horror,

The borders of afterlife are marked by death,

Of this world of sodomy…

Behold the eyes of the dead,

Ablaze, insane, eyes of the forlorn,

And then each soul is denied to enter the gate,

Of the kingdom of all joy!

Ya strive and fail, ya stumble and you fall,

In this world of hurt…

Thy ink be still and slowly fade away,

Beyond the borders of the afterlife!

Death do us part!

But life inside of thee lasts beyond the grave,

Once more you’re reborn!

Death do us part!

Life inside of thee last beyond the grave,

Once more you’re reborn!

Streams of chaos ring within the deafened ears,

One by one each shall fall!

No one can stop, can stop the hands of time,

And time will stalk you throughout eternity…

Blood red skies give rain to the heroes,

When the time of death approached kingdom of the heroes!

Death do us part!

But life inside of thee lasts beyond the grave,

Once more you’re reborn!

Кров, біль... Незалежно від того, що це потрібно,

Ти залишишся останнім божеством!

Тому що кожен крик наближає мене до твоїх царств,

Там, де ніч минула, я бачу останній світанок,

Виходь, монарх нашого розуму!

Від могили до корони…

Бо я встаю!

Ув'язнені розуми!

Настав судний день,

Поцілунок, за який варто померти…

Розривайте ланцюги!

Скоро все впаде,

Існування згасає…

Я тримаю темну сторону — частину, яку ти ніколи не побачиш,

Де хаос панує в моїй душі, де ховаються тіні...

Криваво-червоне небо дає дощ героям,

Коли час смерті наблизився до царства героїв!

Вогні, що горять надворі,

Зеніт досягнуто — Імператори вмирають у жаху,

Кордони загробного життя позначені смертю,

Про цей світ содомії…

Дивіться очі мертвих,

Полум’яні, божевільні, очі занедбаних,

І тоді кожній душі заборонено ввійти до воріт,

З царства всякої радості!

Ти намагаєшся і зазнаєш невдачі, спотикаєшся і падаєш,

У цьому світі болі…

Твоє чорнило затихне й повільно зникне,

За межами потойбічного світу!

Смерть розлучає нас!

Але життя всередині тебе триває після могили,

Ще раз ти відроджуєшся!

Смерть розлучає нас!

Життя всередині тебе триває після могили,

Ще раз ти відроджуєшся!

Потоки хаосу дзвенять у глухих вухах,

Один за одним впаде!

Ніхто не може зупинити, не може зупинити руки часу,

І час буде переслідувати вас упродовж вічності…

Криваво-червоне небо дає дощ героям,

Коли час смерті наблизився до царства героїв!

Смерть розлучає нас!

Але життя всередині тебе триває після могили,

Ще раз ти відроджуєшся!