Kevät - Harmaja

Tulen kuoleman varjon maasta

Tulen iltaan vaaleaan

Näen mykkänä, vihreä huntu

On tullut ja kietonut maan

Ja on tuulta ja tuoksua lauhaa

Ja linnunlaua soi

Kun omassa rinnassani

Sydän kuoleva vaikeroi

Vaikeroi

Oi ei, tämä maa on kaunis

Tämä on ja pysyy ja jää

Se, mikä on iskenyt minuun

Ei voi tätä järkyttää

Tämä heleä, kostea multa

Tämä kirkkaus loppumaton

Se ei välitä, välitä vaikka

Joku sydän murtunut on

Ja on tuulta ja tuoksua lauhaa

Ja linnunlaua soi

Kun omassa rinnassani

Sydän kuoleva vaikeroi

Vaikeroi

Я родом із країни тіні смерті

Увечері мені буде світло

Я бачу німу зелену вуаль

Прийшов і загорнув землю

А там вітерець і запах ніжний

І дзвонить пташиний спів

Коли в моїх власних грудях

Вмираюче серце стогне

плач

О ні, ця країна прекрасна

Це є і залишиться і залишиться

Ось що мене вразило

Це не можна засмучувати

Ця яскрава, волога цвіль

Ця яскравість нескінченна

Це не має значення, все одно

У когось розбите серце

А там вітерець і запах ніжний

І дзвонить пташиний спів

Коли в моїх власних грудях

Вмираюче серце стогне

плач