127 Rose Avenue - Hank Williams Jr.

Somewhere in the cradle of the deep south

Magnolias sway in the breeze

To the lonesome sound of a Red Boned Hound;

Howlin' at the moon and the trees.

There’s a sad eyed boy, with his guitar;

Cuttin' his teeth on the blues.

Wishin' on a falling star, at 127 Rose Avenue

The distant moan of a midnight train,

comes blowin' through the night.

He dips his pen in tears and pain;

And he begins to write.

Bout a whippoorwill too blue to fly,

and the Indian he once knew.

Bout lost highways, and purple skies;

at 127 Rose Avenue.

~CHORUS~

Caretaker said as he shook his head,

«Son to you believe in Ghosts?

For a five dollar bill you can feel the chill

that he felt long ago.»

So a I bought me a ticket at the front door;

guess who was there inside.

I felt his presence through the whole tour,

God I swear, he was alive.

I saw the train, I felt the pain,

I heard him moanin' the blues.

Twenty-nine years of memories;

At 127 Rose Avenue.

~CHORUS~

Another side eyed boy with his guitar,

Cuttin' his teeth on the blues.

Here I am wishin' on a falling star,

At 127 Rose Avenue

Outtake:

It ain’t in Nashville…

It’s not in Montgomery…

127 Rose Avenue…

Десь у колисці глибокого півдня

Магнолії гойдаються на вітерці

На самотній звук Red Boed Hound;

Вию на місяць і дерева.

Є хлопчик із сумними очима з гітарою;

Ріжуть зуби на блюзі.

Бажання на падаючій зірці на Роуз-авеню, 127

Далекий стогін північного потяга,

віє всю ніч.

Він занурює перо в сльози й біль;

І він починає писати.

Бо хиппоор буде занадто синім, щоб літати,

і індіанця, якого він колись знав.

Бо втрачені шосе, і фіолетове небо;

за адресою 127 Rose Avenue.

~ХОР~

Доглядач сказав, похитаючи головою:

«Сину, ти віриш у привидів?

За п’ятидоларову купюру ви можете відчути холод

що він відчув давно».

Тож я купив мі квиток у вхідних дверях;

вгадайте, хто там був всередині.

Я відчув його присутність протягом усього туру,

Боже, клянусь, він був живий.

Я бачив потяг, відчув біль,

Я чув, як він стогнав блюз.

Двадцять дев'ять років спогадів;

За адресою 127 Rose Avenue.

~ХОР~

Інший бокоокий хлопчик із гітарою,

Ріжуть зуби на блюзі.

Ось я бажаю падають зірки,

За адресою 127 Rose Avenue

Вихід:

Це не в Нешвіллі…

Це не в Монтгомері…

127 Rose Avenue…