Prisoner's Prayer - Hank Snow

In my cell so dark and dreary

The touch of God’s hand I can feel

Asking Him to please forgive me

Before Him pleading I would kneel

I know someday beyond the sunset

He’ll call my name to make amends

Till that day I’ll keep on prayin'

And ask that he forgive my sins

Must I spend my life without a goal

In the staleness of this barren hole?

Must the ceiling always be my sky

Is this the way my youth must die?

Could fate no better world arrange

Than gloomy walls that never change

No stars or moon to shine on high

Is this the way my youth must die?

Where the sun is such a stranger

Mind and soul are both in danger

With naught to do but sit and sigh

Is this the way my youth must die?

This bare existence is not life

I’d rather live in pain and strife

My heart is tired but cannot cry

Is this the way my youth must die?

My life is merely night and day

With food brought in upon a tray

To let me live but not to try

Is this the way my youth must die?

Ah God give me the open air

Give me hope and even care

Let me live God and let me try

'Cause this is no way for youth to die

I know someday beyond the sunset

He’ll call my name to make amends

Till that day I’ll keep on prayin'

And ask that He forgive my sins

У моїй камері так темно й сумно

Я відчуваю дотик Божої руки

Прошу Його пробачити мене

Перед Його благанням я став би на коліна

Я знаю, що колись після заходу сонця

Він покличе моє ім’я, щоб загладити

До того дня я буду молитися

І попроси, щоб він простив мої гріхи

Чи повинен я прожити своє життя без цілі

У затхлості цієї безплідної ями?

Чи повинна стеля завжди бути моїм небом

Невже так мусить померти моя молодість?

Невже доля не могла влаштувати кращого світу

Чим похмурі стіни, що ніколи не змінюються

Немає зірок чи місяця, щоб світити на високому рівні

Невже так мусить померти моя молодість?

Де сонце таке чужий

Розум і душа в небезпеці

Немає нічого робити, окрім сидіти і зітхати

Невже так мусить померти моя молодість?

Це голе існування не життя

Я б хотів жити в болі й сварці

Моє серце втомлено, але не може плакати

Невже так мусить померти моя молодість?

Моє життя — це лише ніч і день

З їжею, принесеною на підносі

Дати мені жити, але не пробувати

Невже так мусить померти моя молодість?

О, Боже, дай мені відкритий простір

Дайте мені надію та навіть турботу

Дай мені жити Богом і дозволь мені спробувати

Тому що молодість не може померти

Я знаю, що колись після заходу сонця

Він покличе моє ім’я, щоб загладити

До того дня я буду молитися

І попроси, щоб Він простив мої гріхи