At The Rainbow's End - Hank Snow

I’ve traveled this whole world over

And now I’m goin' down to the rainbow’s end

From twilight till dawn trudging on and on On my way to the rainbow’s end.

I’m weary and tired but I don’t care

I’m goin' down to the rainbow’s end

No friends, no home, just travelin' alone

I’m on my way to the rainbow’s end.

They say there are treasures of silver and gold

Burried down by the rainbow’s end

But the treasure I’ll find will bring me real peace of mind

When we come to the rainbow’s end.

Down in the garden there’s a little white gate

Which most dream folks always attend

And just inside there’s a little path

That leads towards the rainbow’s end

And down at the end there’s a sign

That reads love that will never die

Now no one can travel out the path

No one but you and I How I wish the little gate will open

And that you might walk with me Down to the end of that rainbow

To the sign on that old oak tree.

And how I wish that your arms would hold me And that your lips might touch mine too

'Cause I can’t travel up that path

With anyone else but you.

Say we can only stay for just a minute

And we must never go back there again

But we’d know the sign on that old oak tree

And we could see the rainbow’s end.

Then we’d swing the little gate shut again

While the morning glorys would creep

And all of the sign’s not old rainbow

We can have our hearts for to keep.

For someone has waited there all alone

So I know at the rainbow’s end

How it feels to be pressed to an angel’s breast

When I come to the rainbow’s end…

Я об’їздив весь цей світ

А тепер я спускаюся до краю веселки

Від сутінків до світанку тащиться і далі На мому шляху до краю веселки.

Я втомлений і втомлений, але мені байдуже

Я йду до краю веселки

Немає друзів, немає дома, просто подорожую сам

Я на шляху до кінця веселки.

Кажуть, що є скарби зі срібла й золота

Похований на краю веселки

Але скарб, який я знайду, принесе мені справжній душевний спокій

Коли ми підходимо до кінця веселки.

Унизу в саду є маленькі білі ворота

Який завжди відвідує більшість людей мрії

А всередині є маленька доріжка

Це веде до кінця веселки

А внизу в кінці є знак

Це читає любов, яка ніколи не вмре

Тепер ніхто не може вийти зі шляху

Ніхто окрім вас і мене Як би я бажав, щоб маленькі ворота відчинилися

І щоб ти міг піти зі мною до кінця тої веселки

До знака на тому старому дубі.

І як я бажаю, щоб твої руки тримали мене І щоб твої губи також торкалися моїх

Тому що я не можу пройти тим шляхом

З ким-небудь іншим, крім вас.

Скажімо, ми можемо залишитися лише на хвилину

І ми ніколи не повинні повертатися туди знову

Але ми знали б знак на тому старому дубі

І ми бачили кінець веселки.

Потім ми знову зачиняли маленькі ворота

Поки іпомея повзе

І всі знаки не стара веселка

Ми можемо зберегти свої серця.

Бо хтось чекав там зовсім один

Тож я знаю на кінці веселки

Як це притиснути до грудей ангела

Коли я підходжу до кінця веселки…