39 - Hangar

In the year of '39 assembled here the Volunteers

In the days when lands were few

Here the ship sailed out into the blue and sunny morn

The sweetest sight ever seen

And the night followed day

And the story tellers say

That the score brave souls inside

For many a lonely day sailed across the milky seas

Never looked back, never feared, never cried

Don’t you hear my call though you’re many years away

Don’t you hear me calling you

Write your letters in the sand

For the day I take your hand

In the land that our grandchildren knew

In the year of '39 came a ship in from the blue

The volunteers came home that day

And they bring good news of a world so newly born

Though their hearts so heavily weigh

For the earth is old and grey, little darling we’ll away

But my love this cannot be

For so many years have gone though I’m older but a year

Your mother’s eyes from your eyes cry to me

Don’t you hear my call though you’re many years away

Don’t you hear me calling you

Write your letters in the sand

For the day I take your hand

In the land that our grandchildren knew

Don’t you hear my call though you’re many years away

Don’t you hear me calling you

All your letters in the sand cannot heal me like your hand

For my life

Still ahead

Pity Me

У 39 році тут зібралися Волонтери

У ті часи, коли землі було мало

Тут корабель виплив у синій і сонячний ранок

Найсолодше видовище, яке коли-небудь бачив

А за днем ​​пішла ніч

І розповідають казки

Щоб рахувати хоробрі душі всередині

Багато одинокий день плив через молочні моря

Ніколи не озирався, ніколи не боявся, ніколи не плакав

Хіба ти не чуєш мого дзвінка, хоча до тебе багато років

Хіба ти не чуєш, як я дзвоню тобі

Напишіть свої літери на піску

За день, коли я візьму твою руку

На землі, яку знали наші онуки

У 39 року прибуло з ясного неба

Того дня волонтери прийшли додому

І вони несуть хороші новини про світ, який нещодавно народився

Хоча їхні серця так важко

Бо земля стара й сіра, мила мила, ми підемо

Але моя любов цього не може бути

Пройшло стільки років, хоча я старший, але рік

Очі твоєї матері з твоїх очей плачуть до мене

Хіба ти не чуєш мого дзвінка, хоча до тебе багато років

Хіба ти не чуєш, як я дзвоню тобі

Напишіть свої літери на піску

За день, коли я візьму твою руку

На землі, яку знали наші онуки

Хіба ти не чуєш мого дзвінка, хоча до тебе багато років

Хіба ти не чуєш, як я дзвоню тобі

Усі твої листи на піску не можуть вилікувати мене, як твоя рука

Для мого життя

Ще попереду

Пожалій мене