Looking Glass - Hallows Eve

I left my home far behind, waved good-bye to my routine

One dusky hour’s drive north

I rode in man’s machine

Someplace in north’s wood

I felt that I would find

«There lies your reputation

And an honest measure of your worth»

This I have sought in quest

Since my long gone birth

Battling with my beasties

Has brought me to a truth

The sweeter the tongue

The sharper the tooth

I stepped forth on the Mother

In my search for light

Forgotten church to my left

The mansion to my right

Light showed through the windows

Of the house that I have known

So I had made this my guest

The scars of dusk had blown

There’s a man who carries his dreams

In a bag slung over his shoulder

No word could you understand

His bundleis as life’s boulders

So he bags his regrets

Into a bundle of sorrow

And carries them in hope

The hope of tomorrow

I left my bag out of sight

And sat by candle-light

Then I saw an apparition

Much to my own fright

I saw a compound

Of all that is unclean

Abnormal, detestable

The worst that I have seen

The ghoulish shade of decay

Putrid and antique

Unwholesome revelation

All that is bleak

A travesty of human shape

Upon bones of mold

Clothing disintegrating

The stench of the old

I know what I am

I am what I am

I stared into the glassy orbs

Which stared back at me

Then I had found my peace

I had found the key

I reached to touch the carrion

And it reached from the mass

To reveal to my fingers

Cold polished glass!

We tipped our hats

Good-Eve to the other

Picked up our bags

Waved good-bye to our brother

We’ll find the speck

Of truth in each riddle

And a looking-glass

Stuck in the middle

Wise one is master of the mind

Fool will be it’s slave

Me, I’m in the middle

Only a mirror, only a riddle

Imagine the dark obscure poet

Gliding through his night

Pausing to stare in from the out

He would enter, but outside he is lord

Imagine the pure beyond holy and evil

Watching, trying every extreme

With the calm knowledge

That he is colour and dance and saying

«There is no Renaissance

Only the ancients creating different lights»

Я покинув дім далеко позаду, махнув рукою на прощання зі своїм розпорядком

Одна темна година їзди на північ

Я в’їхав на чоловічій машині

Десь у північному лісі

Я відчув, що знайду

«Там твоя репутація

І чесна міра твоєї цінності»

Це я шукав у квесті

З мого давно минулого народження

Боротьба зі своїми звірями

Довів мене до правди

Чим солодший язик

Чим гостріший зуб

Я наступив Матір

У моїх пошуках світла

Забута церква ліворуч

Особняк праворуч від мене

Через вікна пробивалося світло

Про дім, який я знав

Тож я робив це своїм гостем

Шрами сутінків розлетілися

Є чоловік, який несе свої мрії

У сумці, перекинутій через плече

Ви не могли зрозуміти жодного слова

Його зв’язок — як валуни життя

Тож він в сумці про свої жаль

У пучок печалі

І несе їх у надії

Надія на завтра

Я покинув мій сумку поза полем зору

І сидів при свічках

Потім я бачив привид

На мій власний переляк

Я бачив з’єднання

З усього нечистого

Ненормальний, огидний

Найгірше, що я бачив

Жахливий відтінок гниття

Гнильний і антикварний

Нездорове одкровення

Все, що похмуре

Пародія на людський вигляд

На кістках цвілі

Одяг розпадається

Сморід старого

Я знаю, хто я

Я те, що я є

Я дивився на скляні кулі

Який витріщився на мене

Тоді я знайшов свій спокій

Я знайшов ключ

Я потягнувся доторкнутися до падали

І це дійшло від маси

Щоб відкрити моїм пальцям

Холодне поліроване скло!

Ми скинули капелюхи

Добрий вечір другому

Забрали наші сумки

Помахав на прощання нашому брату

Ми знайдемо цятку

Істини в кожній загадці

І задзеркалля

Застряг посередині

Мудрий — володар розуму

Дурень буде це раб

Я, я посередині

Тільки дзеркало, лише загадка

Уявіть собі темного незрозумілого поета

Ковзаючи крізь його ніч

Пауза, щоб поглянути всередину ззовні

Він увійшов би, але зовні він — пан

Уявіть собі чисте за межами святого і зла

Дивитися, пробувати всі крайності

Зі спокійним знанням

Що він — кольоровий, танцює й каже

«Немає Відродження

Лише стародавні створювали різні вогні»