Yok - Halil Sezai

Cocuk gibiyim şimdi, aklimda annemin nasihatleri.

Iyi arkadaşlar buluyorum kendime, artik aglamak yok.

Düşünce kalkip siliyorum dizlerimi, geciyor.

Terli terli raki icmiyorum artik.

Bakmiyorum kimsenin gözlerine, iri iri.

Konuşmuyorum agzim doluyken.

Kimseyle konuşmuyorum sevgilim.

Cünkü agzimda hep sana söylemek istedigim o iki kelime.

Gidereken bana biraktigin tek bir göz yaşi.

Giderken sana biraktigim dizleri kanayan kocaman bir cocuk.

Dedim ya aglamak yok,

beni birakma!

Henüz anlatamadigim bir hikayem var sana.

Seni sordum, sayikladim, seni aradim.

Henüz söyleyemdigim birşeyler var sana.

Sakladigim, savaştigim, anlatamadigim.

Bana anlatmayin, beni aglatmayin

Henüz icimde bütün şarkilarim

Bana anlatmayin, beni aglatmayin

Beni birak!

Я тепер як дитина, мамина порада в голові.

Я знаходжу хороших друзів, більше не плачу.

Думка встає і витирає коліна, проходить.

Я більше не п’ю спітнілу ракі.

Я нікому в очі не дивлюся, великі.

Я не говорю з набитим ротом.

Я ні з ким не розмовляю, любий.

Бо ті два слова, які я завжди хотів сказати тобі в уста.

Єдина сльоза, що ти залишив мене, коли пішов.

Великий хлопчик із закривавленими колінами, якого я залишив для тебе, коли піду.

Я сказав, не плач,

Не покидай мене!

У мене є історія, яку я ще не зміг вам розповісти.

Я питав про тебе, говорив, дзвонив.

Щось я ще не можу тобі сказати.

Що я ховав, боровся, не міг розповісти.

Не кажи мені, не змушуй мене плакати

Усі мої пісні досі всередині мене

Не кажи мені, не змушуй мене плакати

Покинь мене!