The Tale Of A Nocturnal Empress - Hades

The wolves howled at the moon

That chilly autumn night

And cold winds whispered through

The scattered leaves

When the first light from

A late, yet crimson dawn

Shined through the morning mist…

She was dead… and so reborn

Caught in a web of silver beams

Thrown from an ocean of stars

A sea that from now, always

Shall haunt her existence

She exists only in darkness

She feeds from the vain of

An innocent child

Yet she is strong

Unbound by the chains of

Mortality

Sometimes under

The ocean of stars

She gazes at the black horizon

Wistful thoughts of death

She wish for sleep

She has no quest

Just an eternal lust for blood

Always walk alone — eternally!

She is the eye of the raven

She is the ear of the wolf

She is mockery it self

Of the holy trinity

She is the pleasure concived

From your pain

The empress of nocturnals

Thou shalt fear

And thou shalt serve

And thou shalt… die

In her embracing kiss of death

Вовки вили на місяць

Тієї холодної осінньої ночі

І шепотіли холодні вітри

Розсипане листя

Коли перше світло від

Пізній, але багряний світанок

Просвітилося крізь ранковий туман…

Вона була мертва… і тому відродилася

Охоплений павутиною срібних променів

Викинуто з океану зірок

Море, яке відтепер завжди

Буде переслідувати її існування

Вона існує лише в темряві

Вона годується з марноти

Невинна дитина

Але вона сильна

Не зв’язаний ланцюгами

Смертність

Іноді під

Океан зірок

Вона дивиться на чорний горизонт

Тужні думки про смерть

Вона бажає спати

У неї немає квесту

Просто вічна жага крові

Завжди ходи сам — вічно!

Вона — око ворона

Вона вухо вовка

Вона сама по собі є насмішкою

Святої Трійці

Вона — це задоволення

Від твого болю

Імператриця ночі

Ти будеш боятися

І ти будеш служити

І ти… помреш

У її обіймальному поцілунку смерті