Prelüd - H.O.S.T

Əvvəlcə Allahdan həyat istədim

O mənə qaranlığı verdi

Sonra Allahdan işıq istədim

Həmin gün mən doğuldum

Amma bu işıq çox parlaq oldu

Və mən qorxdum, ağlamağa başladım

Allaha yalvardım ki, məni qorusun

Elə həmin dəqiqə anam məni qucaqladı

Və mən sakitləşdim, sonra Allaha şükür elədim

Onda Allah mənim gözlərimi açdı

Başladım gülməyə, sonra böyüməyə

Hər kəs kim, və bir gün, bir gün

Allahdan xoşbəxtlik istədim

Amma səs gəlmədi

Yenə dua etdim, yenə də xoşbəxtlik gəlmədi

Onda anladım ki, xoşbəxtliyimi özüm tapmalıyam

Və başladım axtarmağa

Gücdə,şöhrətdə, qızılda, kitabda, elmdə

Hər yeri gəzdim, dolaşdım

Hər kəsdən soruşdum

Amma hər dəfə insanlar mənə səhv yolu göstərdilər

Və hər dəfə xoşbəxtlik sandığım qapıları

Var gücümlə döyəndə

Qapıları açan olmadı

Açılanlarda da xoşbəxtlik olmadı

Tapa bilmədim və yorulub başladım qayıtmağa

Yolda qoca, müdrik bir dərvişlə rastlaşdım

Və dedim: Xoşbəxtlik yoxdu

O isə dedi: Sən onu qıraqda axtarırdın

Amma xoşbəxtlik sənin içindədir

Mən inanmadım, onda dərviş əlimi götürdü

Və sinəmə qoydu

Dedi: Qulaq as, döyüntünü eşidirsən

Bu sənin xoşbəxtliyindir qapını döyür

Elə isə aç qapını…

İllər keçər ağrılar bir gün mənə yuxu kimi gələr unudular

Hər acı, hər kin düşmənlər olar uşaqlıq dostu

Ya da uzaq tanış, dalaş-barış

Hər nağılın sonu başqa bir nağılın başlanğıcı

Dəyişmir heçnə, dəyişən bircə divar təqvimimdəki yarpaqlar

Mən sularda tənha dənizçi, sən toruma düşmüş qızıl balıq

Həyat sınıx-salxağ bir körpü, ciynimdə çuxan, ayaqlarda çarıq

Gedirəm neçə qəlbim yurdundan qovuldum düşmən kimi

Neçə qəlbə dəvət aldım getmədim yaşadım gördüm mən insan kimi

Kitab arası qurudulmuş kəpənəylər kimi

Neçə ölü gözəllik məni aldatdı

Elə gün oldu ölünü də güldürdü

Elə gün oldu təlxəyi ağlatdı

Əhsən deyib güzgüdə əksimə güc verdim

Mənə ruh verdiki yenidən qalxım

Yenidən qalxdım, ayaqlarımın üstündə özüm durmuşam

Bugündə mən bitmiş bir payız kimi

Birinci qarın həsrətində

Küləylərimi şimaldan saldım

Buz şəhzadəm qismətimdə

Kaş bir günü qeybətsiz başa vuraq

Kaş bir gecə kabussuz yata bilək

Kaş vurulaq, sevilək sevgisi bitəndə

Biz də sevgini keçmişə ata bilək

Əl verin mənə dar günə xilasgar ip verin

Məni içimdən alacaq yol verin

Mənə yoldaşı çox olan dost verin

Məni qardaş çağıracaq gün verin

Mənə dünəndan fərqli güc verin gücsüzləri qoruyum

Söz verin mənə qəlbinizdəki qorxu bataqlığı bir gün qurucacaq

Dən verin ağ göyərçinlərə pəncərələrinizə dadansınlar

İmkan verin içinizdəki tələlər qəfəslər parçalansınlar

Azadlıq qarışsın qoy hər nəfəsə hər ürək alovlansın

Bugün elə bir şey edin ki, bir ildə on ildə keçsədə yadda qalsın…

Спочатку я просив у Бога життя

Він дав мені темряву

Тоді я попросив у Бога світла

Я народився того дня

Але світло було дуже яскравим

І я злякався, почав плакати

Я молився до Бога, щоб захистив мене

У цей момент мама обійняла мене

І я заспокоївся, а потім подякував Богу

Тоді Бог відкрив мені очі

Я почав сміятися, потім виріс

Кожен, хто, і одного дня, одного дня

Я просив у Бога щастя

Але звуку не було

Я знову молився, але щастя не прийшло

Тоді я зрозуміла, що я повинна сама знайти своє щастя

І я почав шукати

У владі, у славі, в золоті, в книгах, у науці

Я ходив скрізь

Я запитав усіх

Але кожен раз люди вказували мені неправильний шлях

А двері я завжди думав про щастя

Коли бив з усієї сили

Він не відкривав двері

На відкритті не було щастя

Я не міг його знайти, втомився і почав повертатися

По дорозі я зустрів старого мудрого дервіша

І я сказав: Нема щастя

Він сказав: «Ви шукали його на узбіччі».

Але щастя в тобі

Я не повірив, тоді дервіш взяв мене за руку

І поставити в кіно

Він сказав: Слухай, ти чуєш, як б'ють

Це твоє щастя стукає у двері

Тож відчиняй двері…

Минають роки, і одного разу біль приходить до мене, як сон, і я забув

Кожна гіркота, кожна ненависть можуть бути ворогами для друзів дитинства

Або далеке знайомство, сварка

Кінець кожної казки є початком іншої казки

Нічого не змінюється, єдина стіна, яка змінюється – це листя на моєму календарі

Я самотній моряк у воді, ти золота рибка, спіймана в сітку

Життя – це зламаний міст, дірка в плечі, черевик у моїй нозі

Я вигнаний із землі мого серця, як ворог

Мене запрошували до багатьох сердець, я не йшов, я жив, я бачив як людину

Як засохлі метелики між книжками

Скільки мертвих красунь мене обдурили

Одного разу він розсмішив мертвих

Одного разу клоун заплакав

Я сказав Ахсан і зміцнився в дзеркалі

Я був натхненний знову встати

Я знову підвівся, стоячи на власних ногах

Сьогодні я люблю закінчену осінь

Туга за першим животом

Я подув вітри з півночі

Лід - моя доля

Я б хотів, щоб ми могли закінчити один день без пліток

Я б хотів, щоб ми могли спати одну ніч без кошмарів

Я б хотів, щоб нас розстріляли, коли любов закінчиться

Ми також можемо відкинути любов у минуле

Дай мені руку, дай мені порятунок у важкий день

Дай мені спосіб потрапити всередину

Дай мені друга, у якого багато друзів

Дай мені день, щоб назвати тебе братом

Дай мені силу відмінну від учорашньої, я захищаю слабких

Пообіцяй мені, що болото страху у вашому серці колись висохне

Подаруйте білим голубам смак ваших вікон

Нехай пастки і клітки всередині вас зламаться

Нехай змішується свобода, нехай кожне серце горить з кожним подихом

Зробіть сьогодні те, що запам’ятається, навіть якщо за рік пройде десять років…