The Guitar - Guy Clark

Well, I was passing by a pawn shop

In an older part of town

Something caught my eye

And I stopped and turned around

I stepped inside and there I spied

In the middle of it all

Was a beat up old guitar

Hanging on the wall

«What do you want for that piece of junk?»

I asked the old man

He just smiled and took it down

And he put it in my hand

He said, «You tell me what it’s worth

You’re the one who wants it»

Tune it up, play a song

And let’s just see what haunts it

So, I hit a couple of chords

In my old country way of strumming

And then my fingers turned to lightning

Man, I never heard it coming

It was like I always knew it

I just don’t know where I learned it

It wasn’t nothin' but the truth

So I just reared back and burned it

Well, I lost all track of time

There was nothing I couldn’t pick

Up and down the neck

I never missed a lick

The guitar almost played itself

There was nothing I could do

It was getting hard to tell

Just who was playing who

When I finally put it down

I couldn’t catch my breath

My hands were shaking

And I was scared to death

The old man finally got up

Said, «Where in the hell you been?

I’ve been waiting all these years

For you to stumble in»

Then he took down an old dusty case

Said, «Go on and pack it up

You don’t owe me nothing»

And then he said, «Good luck»

There was something spooky in his voice

And something strange on his face

When he shut the lid

I saw my name was on the case

Ну, я проходив повз ломбард

У старішій частині міста

Щось привернулося до мене

І я зупинився й обернувся

Я зайшов усередину й там підгледів

Посередині усього

Це була побита стара гітара

висить на стіні

«Що ви хочете за цей шматок сміття?»

— спитав я старого

Він просто посміхнувся і зняв його

І він поклав мої у руку

Він сказав: «Ви скажіть мені, чого це варте

Ти той, хто цього хоче»

Налаштуйте його, зіграйте пісню

І давайте просто подивимося, що це переслідує

Отже, я влучив пару акордів

У моїй старій сільській манері бренчати

А потім мої пальці перетворилися на блискавки

Чоловіче, я ніколи не чув про це

Ніби я це завжди знав

Я просто не знаю, де навчився цього

Це було не що інше, як правда

Тому я просто піднявся і спалив його

Ну, я втратив будь-який час

Не було нічого, що я не міг би вибрати

Вгору і вниз по шиї

Я ніколи не пропускав облизування

Гітара майже сама грала

Я нічого не міг зробити

Стало важко сказати

Тільки хто з ким грав

Коли я нарешті відклав його

Я не міг перевести дихання

Мої руки тремтіли

І я злякався до смерті

Нарешті старий підвівся

Сказав: «Де, в біса, ти був?

Я чекав усі ці роки

Щоб ви натрапили»

Потім він зняв старий запилений футляр

Сказав: «Далі і пакуйте це

Ви мені нічого не винні»

І тоді він сказав: «Удачі»

У його голосі було щось моторошне

І щось дивне на його обличчі

Коли він закрив кришку

Я бачив, що моє ім’я було на футлярі