Попытка - GuntanoMo

Не знаю как назвать, может закономерность мира

Ушла та сила, что сердца сливала воедино

Уже не мы, а лишь продукт объектива

Единственный кто помнит моменты прошлых порывов

Одни лишь фото и несколько видео сетов

Содержат образ нашего счастливого дуэта

Время сломало детали что прежде объединяли

Пламенем страсти наше сознание

Мы не станем счастливей мы тонем в новых ошибках

Мы прячем искренних нас под вуалью улыбок

Подобно дыму что можно лишь дунув развееть

Стал фундамент наших отношений

И мне не надо быть тем кто рядом будет везде

И я уже не хочу дарить все время тебе

Влюбиться не успел и это осознал внезапно

Для нас не будет завтра пора признать сей факт

Зачем мы тратим столь драгоценное время

На постоянные бои на домашней арене

Мы словно постарели, слова просто верь мне

В пустоту летят если их не ценят

Речи становятся ядом, упреки огненным градом

Стены квартиры пропитаны эхом скандалов

Ты ищешь правду, так вот она сама всплывает

Нельзя быть рядом когда тебя не понимают

Увы нереально нам создать особый мир

Ведь непонимание разрывает нервы нам самим

И собственный мотив наших сердец не знает

В какую ему нужно попадать тональность

Я разрываюсь на части хочу забыть нашу встречу

Вычеркнуть просто твой образ, а потом сжечь

Нет ощущения счастья нету искренней страсти

Есть привязанность которая бесит ужасно

Мне честно тяжело все это сказать тебе правда,

Но выход лишь такой быть единицой, а не парой

Очередной скандал для меня стал знаковым

Ну вот, зачем ты заплакала

Теперь не знаю что сказать

Ведь не выносимо мне видеть когда ты плачешь

Эта соленая вода мне не дает уйти делая разум спящим

Я разрушу небеса и заберу их вновь ради твоей улыбки

Лишь забудь что я сказал

Все заново начнем, еще одна попытка…

Не знаю як назвати, може закономірність світу

Пішла та сила, що серця зливала докупи

Вже не ми, а лише продукт об'єктива

Єдиний хто пам'ятає моменти минулих поривів

Одні лише фото та кілька відео сетів

Містять образ нашого щасливого дуету

Час зламав деталі, що раніше об'єднували

Вогнем пристрасті наша свідомість

Ми не станемо щасливішими ми тонемо в нових помилках

Ми ховаємо щирих нас під вуаллю посмішок

Подібно до диму що можна лише дунувши розвіяти

Став фундамент наших стосунків

І мені не треба бути тим хто поруч буде скрізь

І я вже не хочу дарувати весь час тобі

Закохатися не встиг і це усвідомив раптово

Для нас не буде завтра час визнати цей факт

Навіщо ми витрачаємо такий дорогоцінний час

На постійні бої на домашній арені

Ми немов постаріли, слова просто вір мені

У порожнечу летять якщо їх не цінують

Промови стають отрутою, закиди вогненним градом

Стіни квартири просякнуті луною скандалів

Ти шукаєш правду, так от вона сама спливає

Не можна бути поруч, коли тебе не розуміють

На жаль, нереально нам створити особливий світ

Адже нерозуміння розриває нерви нам самим

І власний мотив наших сердець не знає

В яку йому потрібно потрапляти тональність

Я розриваюся на частині хочу забути нашу зустріч

Викреслити просто твій образ, а потім спалити

Немає відчуття щастя нема щирої пристрасті

Є прихильність яка бісить жахливо

Мені чесно важко все це сказати тобі правда,

Але вихід лише такий бути одиницею, а не парою

Черговий скандал для мене став знаковим

Ну, ось, навіщо ти заплакала

Тепер не знаю що сказати

Адже не виносимо мені бачити коли ти плачеш

Ця солона вода мені не дає піти роблячи розум сплячим

Я зруйную небеса і заберу їх знову заради твоєї посмішки

Лише забудь що я сказав

Все наново почнемо, ще одна спроба…