Одна - Гульназ

Со всех сторон слышна,

Летящая волна.

Одна… Одна…

До боли на висках,

Как кистью в облака до неба взмах.

Без нежных рук, без алых губ —

Не согреть колец из двух сердец.

Капризный звук, сердце тук-тук…

Одна…

Припев:

У кромки на песке океан тревожит так,

Что память забыть не может, как

Нас в лета лазурь от зимних бурь бросало,

Но было так мало нам… Одна…

Но было так мало нам… Одна!

Как грустная струна —

Пронзает ночь луна.

Одна… Одна…

И где-то в двух шагах

В страницах дневника таится страх.

Без нежных рук, без алых губ —

Не согреть колец из двух сердец.

Капризный звук, сердце тук-тук…

Одна…

Припев:

У кромки на песке океан тревожит так,

Что память забыть не может, как

Нас в лета лазурь от зимних бурь бросало,

Но было так мало нам… Одна…

Но было так мало нам… Одна!

У кромки на песке океан тревожит так,

Что память забыть не может, как

Нас в лета лазурь от зимних бурь бросало,

Но было так мало нам… Одна…

Но было так мало нам… Одна!

З усіх сторін чути,

Хвиля, що летить.

Одна… Одна…

До болю на скронях,

Як пензлем у хмари до неба помах.

Без ніжних рук, без червоних губ —

Не зігріти кілець із двох сердець.

Капризний звук, серце тук-тук…

Одна…

Приспів:

У окроми на піску океан турбує так,

Що пам'ять забути не може, як

Нас у літа блакит від зимових бур кидало,

Але було так мало нам... Одна...

Але було так мало нам... Одна!

Як сумна струна —

Пронизує ніч місяць.

Одна… Одна…

І десь у двох кроках

У сторінках щоденника таїться страх.

Без ніжних рук, без червоних губ —

Не зігріти кілець із двох сердець.

Капризний звук, серце тук-тук…

Одна…

Приспів:

У окроми на піску океан турбує так,

Що пам'ять забути не може, як

Нас у літа блакит від зимових бур кидало,

Але було так мало нам... Одна...

Але було так мало нам... Одна!

У окроми на піску океан турбує так,

Що пам'ять забути не може, як

Нас у літа блакит від зимових бур кидало,

Але було так мало нам... Одна...

Але було так мало нам... Одна!