Вернёшься – ты будешь героем - Григорий Поженян

Вернешься – ты будешь героем,

Ты будешь бессмертен – иди!

И стало тревожно, не скрою,

И что-то кольнуло в груди.

И рухнул весь мир за плечами;

Полшага вперед – и в века!

Как трудно в тяжелом молчаньи

Коснуться рукой козырька!

Расправить шинельные складки,

Прислушаться к дальней пальбе,

Взять светлую сумку взрывчатки,

И тут же забыть о себе.

А почестей мы не просили,

Особых наград за дела:

Нам общая слава России

Солдатской наградой была…

Да много ли надо солдату,

Что знал и печаль и успех:

По трудному счастью – на брата,

Да красное знамя – на всех.

Повернешся - ти будеш героєм,

Ти будеш безсмертний – йди!

І стало тривожно, не приховую,

І щось кольнуло в грудях.

І впав увесь світ за плечима;

Півкрою вперед – і у віки!

Як важко у тяжкому мовчанні

Торкнутися рукою козирка!

Розправити шинельні складки,

Прислухатися до далекої пальби,

Взяти світлу сумку вибухівки,

І відразу забути про себе.

А почестей ми не просили,

Особливих нагород за справи:

Нам спільна слава Росії

Солдатською нагородою була…

Та чи багато треба солдатові,

Що знав і сум і успіх:

На важке щастя – на брата,

Та червоний прапор – на всіх.