Windchill - Grieves

I was born in a city,

where the wind chill could kill ya,

and frostbite the smile off your face when it grills ya.

So naturally learned to make it out in the cold,

and carve emotion in the ice blocks hidden in the snow.

And it shows,

king of the winter bitter and froze,

with a head full of blackouts breakin through the ropes and I choke,

at every little punch I tried too throw,

but the devil hovered over me tellin me where to go, GO HOME !

And die where the heart is,

life has been a series of goodbyes that I’ve been fighting too depart with,

and hardships, shot down and buried in the marshes,

with nothing but a love letter stapled too my carcass.

Identify me,

feel I’m too far gone.

See the look inside ya eyes when the Blue’s songs on so sing all of it,

try to harmonize when I’m gone cause at this point,

I’m barely holding on, come on.

(chorus)

It’s a cold cold world we face,

with miles of frozen road,

that I drove down on my way,

I’m as cold, as, snow.

Falling, slowly to the ground,

all around you.

Black ice forming on the tongue,

this is just another part of life.

Let it melt in the sunshine,

and freeze overnight.

I was built for the blizzard,

and lived with the ice.

I smoothered every flame,

that I ever tried too ignite cause of comfort,

wrapped up in a blanket made of snow.

Chippin off the freezin condensation on my bones,

and I can feel it in the mornin when it blows

and it rifles through the streets like a bullet from the cold.

And I know it, feel it on a first name basis.

And laugh at the games that it plays with my patience,

cause I’ve been lookin at the world through a glacier,

and know what it’s like to be hopelessly underrated,

it’s sick, spittin' the water under the bridge,

with a shivering image of what a fine life is.

Cause I’ve been fishin at this lake since a kid

I know exactly where to walk when the ice gets thin.

(chorus)

It’s a cold cold world we face,

with miles of frozen road,

that I drove down on my way,

I’m as cold, as, snow.

(Piano plays out)

Я народився у місті,

де холод від вітру може вбити тебе,

і заморозити посмішку з вашого обличчя, коли вона вас жарить.

Тому природно навчився витримуватись на холоді,

і вирізати емоції в крижаних брилах, прихованих у снігу.

І це показує,

король зими гірчить і замерз,

з головою, повною затьмарення, прориваючись через мотузки, і я задихаюся,

при кожному маленькому ударі, який я намагався закинути,

але диявол кружляв наді мною, вказував куди йти, ЙДИ ДОМУ!

І помри там, де серце,

життя було серією прощань, з якими я занадто боровся, відійти,

і труднощі, збиті й поховані в болотах,

з лише любовним листом, скріпленим також мою тушу.

впізнай мене,

відчуваю, що зайшов занадто далеко.

Подивіться, як у ваших очах звучать пісні Blue, тож співайте все це,

спробуйте гармонізувати, коли мене не буде, тому що в цей момент,

Я ледве тримаюся, давай.

(приспів)

Перед нами холодний холодний світ,

з миль замерзлої дороги,

що я з’їхав дорогою,

Мені холодно, як сніг.

Падаючи, повільно на землю,

навколо вас.

На язиці утворюється чорний лід,

це ще одна частина життя.

Нехай розтане на сонці,

і заморозити на ніч.

Я був створений для хуртовини,

і жили з льодом.

Я згладив кожне полум’я,

що я коли намагався занадто запалити причину комфорту,

загорнувшись у ковдру зі снігу.

Зніміть конденсат із морозу на моїх кістках,

і я відчуваю це вранці, коли дме

і воно розлітається вулицями, як куля від холоду.

І я знаю це, відчуваю на власному імені.

І сміятися з ігор, у які вона грає з моїм терпінням,

бо я дивився на світ крізь льодовик,

і знати, що таке безнадійно недооцінений,

він хворий, плювати воду під міст,

з тремтячим уявленням про те, що таке прекрасне життя.

Бо я рибалив на цьому озері з дитинства

Я точно знаю, куди гуляти, коли лід стає тонким.

(приспів)

Перед нами холодний холодний світ,

з миль замерзлої дороги,

що я з’їхав дорогою,

Мені холодно, як сніг.

(Звучить піаніно)