He Won't Answer - Grieves

Another night in this black water rain cloud

Kicking through the puddles on his way up to the Greyhound and

In his pocket is a letter from his mother, folded up saying…

(Where have you been?)

Yeah, but he won’t write back

Left his whole life on the nightstand

Open up his wounds and let em bleed onto the white sand

And you can label him another problem typecast

And stay the hell away from him like everybody else has

And that’s exactly why he flees to the road

Another notch in the war club he keeps in his soul

And if you ever saw him swing it you would easily know

And have the worried urge to ask him

(Where have you been?)

Yeah, but he won’t answer

Blinking as the headlights pass him

Rip the chills off of his spine and throw them right at you

But sometimes you don’t really get what ask for

And life gets so cold and you can never go back home

Where would you go if could never go home?

(go home)

What would you say if they never even asked you?

(asked you)

Where would you go if could never go home?

(go home)

What would you say if they never even asked you?

(asked you)

Where would you go if could never go home?

(go home)

What would you say if they never even asked you?

(asked you)

Where would you go if could never go home?

(go home)

What would you say if they never even asked you?

The sun rises on a dead open one way

And dilates his pupils like a fire struck his young face

Dead to the world, he’s planning his exit to stare death in the face

(Where have you been?)

Yeah, but he won’t fold

He’s been waiting for the end of the road

To have this cold world drop off and swallow him whole

It’s a one way trip, he don’t plan to return

And as the vessel of his escape out eases into the terminal

Lost, with nothing but a smirk on his face

As he steps off the bus and starts picking up pace and

You could see it in the people as he ran past that everyone was wondering

(Where have you been?)

He’s almost home, and he can feel it in the cracks of his bones

As he runs up the stairs that pass over the road and

Without a hesitation stopping his actions

He leaps from the guardrail and dives into traffic

Daddy was a rolling stone

Mama never gave two shits about a broken home

I said Daddy was a rolling stone

Mama never gave two shits about a broken home

(Where have you been?)

I said daddy was a rolling stone

Mama never gave two shits about a broken home

I said Daddy was a rolling stone

Mama never gave two shits

Ще одна ніч у цій чорній водяній дощовій хмарі

Пробиваючись крізь калюжі на шляху до Грейхаунда і

В його кишені лист від матері, складений в якому говориться…

(Де ти був?)

Так, але він не писатиме

Усе своє життя залишив на тумбочці

Розкрийте його рани і дайте їм кровоточити на білому піску

І ви можете позначити його ще одним типом проблеми

І тримайся від нього подалі, як і всі

І саме тому він тікає на дорогу

Ще одна виїмка у військовому клубі, яку він тримає у своїй душі

І якби ви коли-небудь бачили, як він розмахував нею, ви б легко дізналися

І виникне тривожне бажання запитати його

(Де ти був?)

Так, але він не відповість

Блимає, коли фари повз нього

Зніміть з його хребта озноб і киньте їх прямо на вас

Але іноді ви насправді не отримуєте того, про що просите

І життя стає таким холодним, що ти ніколи не зможеш повернутися додому

Куди б ви пішли, якби ніколи не могли повернутися додому?

(Іди додому)

Що б ви сказали, якби вас навіть не запитали?

(запитав вас)

Куди б ви пішли, якби ніколи не могли повернутися додому?

(Іди додому)

Що б ви сказали, якби вас навіть не запитали?

(запитав вас)

Куди б ви пішли, якби ніколи не могли повернутися додому?

(Іди додому)

Що б ви сказали, якби вас навіть не запитали?

(запитав вас)

Куди б ви пішли, якби ніколи не могли повернутися додому?

(Іди додому)

Що б ви сказали, якби вас навіть не запитали?

Сонце сходить на мертві, відкритому в одну сторону

І розширює зіниці, наче вогонь вразив його молоде обличчя

Мертвий для світу, він планує свій вихід, щоб дивитися смерті в обличчя

(Де ти був?)

Так, але він не скинеться

Він чекав кінця дороги

Щоб цей холодний світ скинув і поглинув його цілком

Це поїздка в один бік, він не план повертатися

І коли судно його втечі легко в’їжджає в термінал

Втрачений, без усмішки на обличчі

Коли він виходить із автобуса й починає набирати темп і

Ви могли помітити це в людях, коли він пробігав повз, що всі дивувалися

(Де ти був?)

Він майже вдома, і він відчуває це у тріщинах своїх кісток

Коли він бігає сходами, які проходять через дорогу та

Без вагань зупиняючи свої дії

Він зістрибує з огорожі й пірнає в пробку

Тато був котячим каменем

Мама ніколи не хвилювалася за зруйнований дім

Я казав, що тато — це камінь

Мама ніколи не хвилювалася за зруйнований дім

(Де ти був?)

Я казав, що тато — це "котячий камінь".

Мама ніколи не хвилювалася за зруйнований дім

Я казав, що тато — це камінь

Мама ніколи не лайкала