Мора - Greeceee

Вырубаю свет, забиваюсь в угол

Убивай рассвет, людям он не нужен

Каждый как один

Наизнанку душу,

Но социум вокруг и он меня потушит

Каждый горит в этом мирке мерцает

Жадно себе других людей хапая

С дыркой в груди просто так оставить

И в этих существах нет даже окалин

Каждому нужен человек по сути,

Но люди мрази, вокруг одни суки

Каждый с улыбкой на лице

Он рад сегодня

У тебя есть друг

Завтра он же, но враг

Нахуй такой мир

Уводи, не надо

Где человек дышит на ладан

Вся твоя жизнь — это 3д аркада

Меняется облик, будто на них аркана

Я не хочу, быть как ты

Нахуй мне не надо это

Лучше я сдохну тут один

Не дойдя до конца света

Лучше я буду в заперти

В своем мире, в голове тут

У меня там так хорошо

И всегда 500 делем тут

Там у меня растут цветы

Да и небо цвета моря

Там у меня нет войны

Все люди мертвы от мора

Травы из костей и лишь их останок

Это всё что от этих сук осталось

Я не хочу выходить на свет тут

Выколи глаза, оставь в темноте, друг

Человек человека убивает любя

И вся эта грязь проникает в меня

Сажа и черви, и кровь, и горе

Все будто клоны одного покроя

Тут невозможно проживать игноря

Оставьте одним, дайте мне покоя

Свет пробивает будто удар током

Он разрушает изнутри мой кокон

Оси вращая будто это роутер

Жаль не могу выбраться из гроба

Жаль разлагаюсь я тут на пазлы

В этом углу я как на казни

Жду прихода тьмы

Вырубай свет

Один и тот же сон, где людей нет

Я не хочу, быть как ты

Нахуй мне не надо это

Лучше я сдохну тут один

Не дойдя до конца света

Лучше я буду в заперти

В своем мире, в голову тут

У меня там так хорошо

И всегда 500 делем тут

Там у меня растут цветы

Да и небо цвета моря

Там у меня нет войны

Все люди мертвы от мора

Травы из костей и лишь их останок

Это всё что от этих сук осталось

Вирубую світло, забиваюсь у кут

Вбивай світанок, людям він не потрібний

Кожен як один

Виворіт душу,

Але соціум навколо і він мене згасить

Кожен горить у цьому світку мерехтить

Жадібно собі інших людей хватаючи

З|діркою в|груди просто так залишити

І в цих істотах немає навіть окалін

Кожному потрібна людина по суті,

Але люди мразі, навколо одні суки

Кожен з посмішкою на обличчі

Він радий сьогодні

У тебе є друг

Завтра він ж, але ворог

Нахуй такий світ

Забирай, не треба

Де людина дихає на Ладан

Все твоє життя - це 3д аркада

Змінюється образ, наче на них аркана

Я не хочу, бути як ти

Нахуй мені не треба це

Краще я здохну тут один

Не дійшовши до кінця світу

Краще я буду в замкнення

У своєму світі, в голові тут

У мене там так добре

І завжди 500 справ тут

Там у мене ростуть квіти

Так і небо кольору моря

Там у мене немає війни

Всі люди мертві від моря

Трави з кістей і лиш їх останок

Це все що від цих сук залишилося

Я не хочу виходити на світло тут

Виколи очі, залиш у темряві, друже

Людина людини вбиває люблячи

І вся цей бруд проникає в мене

Сажа і хробаки, і кров, і горе

Все ніби клони одного крою

Тут неможливо проживати ігнор

Залиште одним, дайте мені спокою

Світло пробиває ніби удар струмом

Він руйнує зсередини мій кокон

Осі обертаючи ніби це роутер

Шкода не можу вибратися з труни

Шкода розкладаюсь я тут на пазли

У цьому кутку я як на страти

Чекаю приходу пітьми

Вирубуй світло

Один і той самий сон, де людей немає

Я не хочу, бути як ти

Нахуй мені не треба це

Краще я здохну тут один

Не дійшовши до кінця світу

Краще я буду в замкнення

У своєму світі, в голову тут

У мене там так добре

І завжди 500 справ тут

Там у мене ростуть квіти

Так і небо кольору моря

Там у мене немає війни

Всі люди мертві від моря

Трави з кістей і лиш їх останок

Це все що від цих сук залишилося