Hooggeleid - Great Minds

Ik heb een soort…

Ik heb een standaard.

Ik heb een soort standaard gezet

Ik heb een standaard neergezet, bedoel ik, sorry voor m’n lyrcis

Maar ik hou ze liever even vast enzo…

Wijs met een vinger naar mij, en je wijst er drie, naar jezelf

Dus wijs maar niet, naar de brigadier, in de driver’s seat

Verliezers hebben excuses, winnaars hebben een plan

Ik heb een ApoGee one, kaart en overlevingsdrang

Werk hard, speel harder, klein verschil

Fakkels smoken op Cypress Hill kan ook, als jij dat wil

Beweeg gemakkelijk, ghost dog bij de duiventil

Nooit uit je gedachte, soms alleen uit je beeld

En als het regent, dan word je nat, rennen is zinloos

Ik stoor me niet, ik leg de boel plat, terminaal syndroom

En weer doorgaan, klassiek, als een Hammond orgel

Te ziek, ik gun hen de voorgrond en je ziet ons never bezorgd

Mijn hele stijl zit in jouw DNA

Ja mij dee-je-na, maakt niet uit ik geef het alleen aan

Ik spit het alsof het niets is en ik net een nieuwe tape heb

Geen huis en hypotheek heb

Regel m’n zaken, jullie schreeuwen van de daken

Is niet oké gek, kalmte bewaren, dat is waarmee je levens redt

Ik las het en ik boss het niet, ik converseer

Geen zorgen Winne en Jiggy, ik drop wel eerst

ST, thanks man en dan?

Je weet wat yes.

De JI-GG-EN-S

Jij geeft less than a fuck, ik geef een vak in een les

Sloeg als student een klas over, nu overklas ik de rest

Docent nu, ik sta voor klasse, bovendien pakken we dough

Een fluitje van een eurocent is zo verdiend

Boem, trap die deur open, zo van wie, wil een sneer?

Alles wat je hoort is «Jiggy, kill me niet weer»

Einde van de dag is het nogal wiedes wie wie is

What the deal is?

Dat is lyrics

Wie the illest?

Sticks, Winne en Jiggens.

We the illest, free spirits

Maar strikt genomen is het strictly business

Money over bitches, beats over money

Lyrics over beats, er gaat niets boven die shit, die shit

Je voelt me, en zo niet?

Shit, eat shit.

Of zoiets

Ik geef niets of niet zoveel, ik ben zo lang de beat loopt chill

Geen wierook niks, alleen blaadjes en pennen

En een backpack op m’n rug, want zodra die staat moet ik rennen

У мене є такий…

У мене є стандарт.

Я встановив своєрідний стандарт

Я встановив стандарт, я маю на увазі, вибачте за мою лірику

Але я віддаю перевагу потримати їх деякий час і таке інше…

Покажи пальцем на мене, і ти покажеш три на себе

Тому не вказуйте на сержанта на водійському місці

У переможених є виправдання, у переможців є план

У мене є ApoGee one, картка та драйв для виживання

Працюй наполегливо, грай наполегливіше, різниця невелика

Ви також можете палити факели на Cypress Hill, якщо хочете

Рухайся легко, собака-привид біля голубника

Ніколи не з розуму, іноді лише з вашого образу

А коли йде дощ, ви промокаєте, бігти безглуздо

Я не заважаю я відкладаю все це, термінальний синдром

І знову продовжуйте, класично, як орган Хаммонда

Занадто хворий, я даю їм передній план, і ви ніколи не бачите нас стурбованими

Весь мій стиль у твоїй ДНК

Так, я ді-дже-на, це не має значення, я просто вказую це

Я плюю це, ніби це нічого, і я щойно отримав нову касету

Не мають будинку та іпотеки

Займіться моїми справами, кричите ви з дахів

Не можна божевільний, зберігайте спокій, це те, що рятує життя

Читаю і не керую, а розмовляю

Не хвилюйтеся, Вінне та Джіггі, я піду перший

ST, дякую, а потім?

Ви знаєте, що так.

JI-GG-EN-S

Ви вчите менше, ніж хрен, я викладаю предмет на уроці

Пропустив урок, будучи студентом, тепер перевершую решту

Учитель зараз, я стою за класом, ще ми беремо тісто

Частину пенні легко заслужити

Бум, відчиняй ці двері ногою, то хто, хоче насмішки?

Все, що ви чуєте, це "Джигі, не вбивай мене знову"

Зрештою, скоріше, хто хоче, хто є хто

У чому справа?

Це лірика

Хто найгірший?

Стікс, Вінн і Джіггенс.

Ми найхворіші, вільні духи

Але, строго кажучи, це суто бізнес

Гроші над суками, б'є над грошима

Тексти пісень про ритми, ніщо не перевершить це лайно, це лайно

Ти відчуваєш мене, а якщо ні?

Лайно, їжте лайно.

Або щось

Мені байдуже або не дуже байдуже, я холодний, доки звучить такт

Нічого ладану, тільки листя та ручки

І рюкзак на спині, тому що як тільки він підніметься, я мушу бігти