Mono no Aware - Great Grandpa, Mike Vernon Davis

You severed the stone intently thrown

At the bird in the alley tucked back behind St. Joe’s

Half for the windshield of the car across the steet

The other half lost to the void like the feeling I had back then

Do you feel this same thing that I do?

Do you feel this same thing that I do?

Mono no aware

Feel this same thing that I do

Mono no aware

Feel this same thing that I do

You thought up a poor lie to veil how the bird died when adults came by

And questioned us in the office kids went to in the worst of times

That was before you brought me down to the basement

Where a part of me is lost to the void like the feeling I had back then

Do you feel this same thing that I do?

Do you feel this same thing that I do?

Mono no aware

Feel this same thing that I do

Mono no aware

Feel this same thing that I do

I think I’m doing okay these days

It’s just the pathos of all things

I called you up just so I could say

It will be here even if you’re not

It will be here even if I’m not

Do you feel this same thing that I do?

Do you feel this same thing that I do?

Do you feel this same thing that I do?

Do you feel this same thing that I do?

Mono no aware

Feel this same thing that I do

Mono no aware

Feel this same thing that I do

Remember how I brought up Marguerite’s hands

To illustrate the flesh we ate back then?

When grandma slowly faded from Alzheimer’s

Like a lifeless steak in that empty diner

It now reminds me of my failing grasp

Of the present, memory, self, and past

It now reminds me of my failing grasp

Of the present, memory, self, and past

Ти відрізав пильно кинутий камінь

На пташку в алеї, захованій позаду Сент-Джо

Половина для лобового скла автомобіля через вулицю

Друга половина втратила порожнечу, як відчуття, яке я виник тоді

Чи відчуваєте ви те саме, що й я?

Чи відчуваєте ви те саме, що й я?

Моно не знаю

Відчуйте те саме, що й я

Моно не знаю

Відчуйте те саме, що й я

Ви придумали погану брехню, щоб приховати, як птах помер, коли повз прийшли дорослі

І розпитував нас в офісі, куди діти ходили у найгірші часи

Це було до того, як ти спустив мене в підвал

Де частинка мені втрачена для порожнечі, як відчуття, яке я виник тоді

Чи відчуваєте ви те саме, що й я?

Чи відчуваєте ви те саме, що й я?

Моно не знаю

Відчуйте те саме, що й я

Моно не знаю

Відчуйте те саме, що й я

Я думаю, що в ці дні все добре

Це просто пафос усіх речей

Я зателефонував тільки щоб мо сказати

Він буде тут, навіть якщо не вас

Він буде тут, навіть якщо мене немає

Чи відчуваєте ви те саме, що й я?

Чи відчуваєте ви те саме, що й я?

Чи відчуваєте ви те саме, що й я?

Чи відчуваєте ви те саме, що й я?

Моно не знаю

Відчуйте те саме, що й я

Моно не знаю

Відчуйте те саме, що й я

Згадайте, як я виховував руки Маргаріт

Щоб проілюструвати м’ясо, яке ми їли тоді?

Коли бабуся повільно зникла від хвороби Альцгеймера

Як неживий стейк у тій порожній закусочній

Тепер це нагадує мені про моє невдале розуміння

Про сьогодення, пам’ять, себе та минуле

Тепер це нагадує мені про моє невдале розуміння

Про сьогодення, пам’ять, себе та минуле