Слово «товарищ» - Гражданская оборона

Говорил мне отец —

Ты найди в себе слово,

Чтоб оно, словно песня,

Повело за собой.

Ты ищи его с верой,

С надеждой, с любовью,

И тогда оно станет твоею судьбой.

Я искал в небесах

И средь дыма пожарищ,

На зелёных полянах,

И в мёртвой золе,

Только, кажется мне,

Лучше слова «товарищ»

Ничего не нашёл я на этой земле.

В этом слове — судьба

До последнего вздоха.

В этом слове — надежда

Земных городов.

С этим словом святым

Поднимала пехота

Алый парус победы двадцатых годов.

Батальоны встают,

Серо хрупают кони

И труба прокричала

В пехотной цепи.

И морозная ночь

В заснежённой попоне

Вдруг припомнила топот в далёкой степи.

Там по синим цветам

Бродят кони и дети.

Мы поселимся в этом

Священном краю.

Там небес чистота,

Там девчонки, как ветер.

Там качаются в сёдлах и «Гренаду» поют.

Говорив мені батько—

Ти знайди в собі слово,

Щоб воно, немов пісня,

Повело за собою.

Ти шукай його з вірою,

З надією, з любов'ю,

І тоді воно стане твоєю долею.

Я шукав у небесах

І серед диму згарищ,

На зелених галявинах,

І в мертвої золі,

Тільки, здається мені,

Краще слова «товариш»

Нічого не знайшов я на цій землі.

У цьому слові — доля.

До останнього подиху.

У цьому слові— надія

Земні міста.

З цим словом святим

Піднімала піхота

Яскраве вітрило перемоги двадцятих років.

Батальйони встають,

Сіро хрускають коні

І труба прокричала

У піхотному ланцюгу.

І морозна ніч

У засніженій попоні

Раптом пригадала тупіт у далекому степу.

Там за синіми квітами

Бродять коні та діти.

Ми оселимося в цьому

Священний край.

Там небес чистота,

Там дівча, як вітер.

Там гойдаються в сідлах і «Гренаду» співають.